Драматургічна повість
Тривалість: 2 год 25 хв
Велика сцена
Один з найвідоміших творів М. Коцюбинського «Тіні забутих предків», неодноразово поставав на сценах театрів світу. Хвилював сюжет і кіномитців. Сергій Параджанов зняв однойменний фільм, який став шедевром українського кіно.
Твір про карпатських горян, Коцюбинський задумав написати після перебування у Карпатах. Гірський край йому здавався казковим куточком, де все захоплювало у чарівний полон. Він вивчав побут, звичаї, мову і фольклор гуцулів. Саме ці спостереження і враження були покладені в основу твору «Тіні забутих предків».
У двох ворогуючих сім’ях Палійчуків і Гутенюків зростають Іван та Марічка, які змалку закохані один в одного. Вони вирішують ніколи не розлучатись і планують одружитись. Та на спільне життя потрібні гроші. За ними й вирушає на полонину Іван. Саме в цей час Марічка трагічно гине. Як житиме Іван без коханої? Чи вдасться йому побудувати щасливу сім’ю з іншою?
Прем'єра - березень 2013 року
Інсценізація та сценічне втілення режисера-постановника, заслуженого діяча мистецтв України Ігоря Бориса
Сценографія та костюми художника-постановника Анни Пілюгіної
Музичне оформлення головного диригента заслуженого артиста України Зіновія Крета
Пластичне вирішення заслуженого артиста України Олексія Яриша
Художник по світлу - Дмитро Усик
Звукорежисер - Богдан Сівак
Помічник режисера - Олександр Лоєвський
Цими вихідними в облмуздрамтеатрі "постануть" "Тіні забутих предків" М. Коцюбинського (ВІДЕО)
Тіні предків вийдуть на сцену Рівненського облмуздрамтеатру (ВІДЕО)
Рівненський драматичний театр живе Гуцульщиною
"Тіні забутих предків" оживуть на сцені рівненського драмтеатру
На прем’єру вистави "Тіні забутих предків" у Рівному розкупили всі квитки
Дійові особи та виконавці:
Іван Палійчук - артист драми Олег Ягелюк
Марічка Гутенюківна - артистка драми Юлія Крет, артистка драми Оксана Муріна, артистка драми Анастасія Фролова
Палагна - заслужена артистка України Ніна Ніколаєва, артистка драми Наталія Тертичка
Мольфар - заслужений артист України Станіслав Лозовський
Химка-Чаклунка - артистка драми Вікторія Фіськович
Чугайстер - заслужений артист України Сергій Бондарук, артист драми Ігор Ніколаєв
Ватаг на полонині - народний артист України Георгій Морозюк, заслужений артист України Віктор Янчук
Батько Івана - заслужений артист України Володимир Дьяков
Батько Марічки - артист драми Віталій Зубченко
Мати Івана - артистка драми Емілія Морозюк
Мати Марічки - артистка драми Валентина Антонішина, артистка драми Ольга Лозовська
Іван Палійчук у дитинстві - артист драми Юліан Петрів, Артист драми Дарій Ніколаєв
Марічка Гутенюківна у дитинстві - Єлізавета Шевчук
Палагна у дитинстві - ---
Троїсті музики - артисти оркестру
Трембітають - артист оркестру Олександр Голик, артист оркестру Сергій Мартинюк, артист оркестру Олег Літвин
В масових сценах - артисти театру
Якщо Вам сподобалась вистава, рекомендуємо також переглянути:
Коментарі
Виникає єдине питання - доколи будете "годувати" нас такими роботами???
Особисто я, будучи представником філологічної професії, не можу не подякувати творчому колективу за майстерне відтворення карпатського діалекту, який дивовижним чином увібрав у себе елементи багатьох мов і став тим осередком-оплотом, навколо якого ще живе волелюбний народ Бескид!
Головний герой виглядав скорений не горем, а чимось побутовим :) Гуцул то могутня постать, не з опущеними плечима і відсутньою інтонацією... така власне безхарактерність...
Взагалі мабуть прогадали з основним складом... це не роль Станіслава і Юлії, їх образи зовсім інакші...
Розтягнуті обрядові й урізані драматичні сцени...
3 години навіть не смутку а розчарування... бо можна переживати, можна плакати можна сміятись, це тримає в тонусі... але розчарування просто не викликає ніяких емоцій... Якщо беретесь за ТАКУ класику, шедевральну, будь ласка, зробіть від вас все залежне аби відшліфувати навіть дрібниці... якби таке було в аматорському театрі то нехай… але ж цетральний театр області, бюджет, кадри, робота яких і полягає в якнайточнішій презентації… можна цілими днями шукати інформацію, навіть відрядити людей до гуцулів на декілька днів, благо то не так далеко…
не лайте мою суб'єктивну думку... глядач теж має право на критику... можливо щось буде корисне.
Єдиний плюс - півгодинки був хороший різдвяний настрій: на вулиці сніг та мороз, колядують гарно, вертеп на виставі ))). Це все, що можна було подивитися. А, ну і ще - спів Юлі Крет. Це ще той шедевр мистецтва.
Дякуйте дружині, яка хоч на невеличкий час спробувала долучити Вас до прекрасного й вічного.
Так, відтворений колорит, мова (частково), обряди, традиції, загальна картинка. Вийшло показати більш соціальні проблеми буття народу, але ажніяк не "Тіні забутих предків" М.Коцюбинського. Чому не було закцентувати увагу на сенсі життя і смерті, людської моралі, гармонії людини і природи? Доречі, природа - вона не просто контрастний фон до подій,
вона жива, а тут у виставі маємо тільки вирішення проблем на соціальному рівні. Самій природі виділено досить мало місця.
Зіграні образи головних героїв не проймають. Або недограно Стасом (млявість і ординарність), а Іван є яскравим і особливим персонажем. Або переграно Юлією (занадто вже навязливою вийшла в неї Марічка), яка взагалі не підходить на цю роль. А моментами в драматичних епізодах їхня гра викликала усмішку.
Хочу відмітити Палагну і Химку, то, певно, було краще з акторської гри у виставі.
Ніні і Вікторії велике спасибі, потішили.
Не скажу що маю розчарування від свого перебування на виставі, було і позитивне, наприклад, задоволення від колоритного шоу, дійства, видовища, але шкода що не від "Тіней забутих предків"...
Було щось схоже на демонстрацію акторами театру костюмів, під чудове музичне оформлення.
Можете критикувати мене і мої слова, але це щиро...
Мені правда не болюча...а от всім причасним до цієї вистави?