Коментарі

Сторінки:  <попередня  1  2  3  ...  82  83  84
09.12.2017 09:24 Андрей пише в статті "Дорога Памела, або Скарб на звалищі":
Отличный спектакль! Очень понравился. Хотелось бы узнать, что за музыка звучала... кто автор? Заранее благодарю за ответ)
09.12.2017 22:40 Андрій пише в статті "Маруся Чурай":
Це було неймовірно. Декорації, монологи, гра акторів, музика, пісні, танці, все це заставляло полк мурашок не просто пройти і згинуть, а яро тупцювати, тупцювати та марширувати взад і вперед, наскільки круто можна зіграти на десятку квадратних метрів незмінного простору. Хороша п'єса, навіть не знаю чи можливо зіграти краще. Дякую актори та помічники, які лишились за кулісами, ваша робота неймовірна, результат незабутній, а гра неповторна. Саме за такі вистави я люблю театр.
...життя так велика ковзаниця, кому вдалось не падавши пройти...
11.12.2017 10:46 Elena Lipeykina пише в статті "Біла ворона":
Це вам не грузинів по дахах ловити!
Актуальність теми, супер-постановка, неперевершена гра акторів, чудові костюми, дві години живого звуку - #рокОпера #БілаВорона у супроводі оркестру на сцені Рівненського академічного українського музично-драматичного театру подарувала пишне #свято!
Людська зрада та продажність вибивали чечьотку із дияволом, #СолітняВійна вимагала якомога більше жертв, Церква клеїла ярлики від святої до відьми, арія «Свобода» Жанни д'Арк зірвала шквал глядацьких овацій, а відречення орлеанської діви від братовбивчої війни змусило глядачів ридати.
Почути голос Божий і покласти край війні - актуально як для французів XV ст. так і для українців XXI-го. Щоденні повідомлення про "двохсотих" із фронту не дозволяють безтурботно готуватися до Різдв'яних свят, «Чорні п'ятниці» жахають своєю назвою, тому що українці вже четвертий рік мають чорні понеділки, вівторки, середи, четверги...
У вухах бринить цитата Жанни: «Щоб Бог дарував перемогу, солдати мають воювати». Серце усвідомлює, що дух Каїна живе в кожній людині. Але #ЛюбовБога вилилася в серця наші Духом Святим!
#драмтеатр #Рівне #мистецтво
11.12.2017 19:29 Людмила пише в статті "Новорічне видовище 2018":
Доброго дня! Чи буде цікаво діткам 2,5 роки?
12.12.2017 00:38 Я так думаю пише в статті "Новорічне видовище 2018":
Нам би дуже хотілося, щоб так і було! І ми працюємо над тим, щоб цікаво було усім. Але, безумовно, все залежить від малюка, чи захочеться йому провести час у театрі) Варто спробувати!
Біла ворона ...неймовірно вражає.Вітаємо маестро
15.12.2017 16:14 Лу пише в статті "Полліанна":
Доброго дня, а квитки(2х) на виставу 24.12.17?
15.12.2017 16:25 Я так думаю пише в статті "Полліанна":
Конкретизуйте, будь ласка, питання у листі на електронну адресу театру teatr.rivne@gmail.com
17.12.2017 11:43 Григорій Пирлик пише в статті "Вечеря з диваком":
Про Рівненський обласний академічний музично-драматичний театр Tania Kosianchuk розповідала мені багато. І про вистави, і про свого улюбленого актора Станіслав Лозовський. Але нагоди потрапити не було. Єдиний раз майже дійшли, але виявилося, що виставу цього дня перенесли з 19 години на 16:30 і ми не встигали.

У суботу дійшли. Квитки мали на інший спектакль, але його замінили на комедію "Вечеря з диваком".

Як минули година 40 хвилин, не помітив. Весь час стежив за дуетом Станіслава Лозовського та Сергія Бондарука.

Сергій Бондарук грав того самого дивака, якого компанія друзів запросила на вечерю, щоб зловтішатися. Лозовський - того, хто запросив.

В комедії ці актори розкрили глибоку драму. З одного боку - драму дивака, який захоплюється складанням макетів із сірників, і у якого, крім цього хобі, нічого не залишилося. Дружина пішла, справжніх друзів нема, а знайомі не можуть довго слухати його розмов про сірники. "Як я втомився бути серйозним", - каже Бондарук-Франсуа, і ти згадуєш фільм, де теж був дивак, який не вписувався в оточення. Його звали Мюнхгаузен.

З іншого - драма зверхнього видавця, "господаря життя", який через свою "жертву" ледь не втратив усе. А, може, і втратив, ми не знаємо. "Ви помстилися мені за всіх дурнів, з яких я насміхався", - каже герой Лозовського, хоча ніхто мститися не намагався.

Хочеться цей спектакль подивитися ще раз, а театр побачити на гастролях у Києві.

Дякую за видовище, за суміш емоцій після і за те, що на душі і зараз тепліше.

І дякую за компанію Світлана Косянчук, Ольга Косянчук, Аліна Мельник, Александр Акуленко. І тобі, Таню, за викликаний інтерес до цього театру.

Зі сторінки користувача у мережі Facebook
17.12.2017 11:44 Tania Kosianchuk пише в статті "Вечеря з диваком":
Першу любов можна бачити щоразу, коли закриваєш очі, її можна забути, таких любовей може бути не одна.

Я не пам'ятаю, скільки мені було років, але точно пам'ятаю це відчуття. Я сиділа у глядацькій залі, дивилась на сцену, і мріяла стати акторкою. І знала, що виросту, буду бізнесвумен — тоді це було модне слово, і приходитиму в театр з жалем, що так і не стала акторкою.

Зараз я не шкодую, що не стала. Але завжди приходжу в театр з великою любов'ю.

Щойно вийшли з вистави «Вечеря з диваком». Я тааааак давно так не сміялась. Це прекрасно, це так по-рідному!

Дякую Станіслав Лозовський. Ось тоді, в дитинстві, я передивилась всі вистави з вами. Це любов :)

Привіт від друзів з Києва і Дніпра, які теж сьогодні дивились — кличуть на гастролі!
Відгук зі сторінки у мережі Facebook
Сторінки:  <попередня  1  2  3  ...  82  83  84