Народився в 1962 році. Корінний рівненчанин. Освіта вища – закінчив у 1984 році Рівненський державний інститут культури.В 1984-1985 рр. та з 1993 р. у Рівненському театрі.

Створив цілий ряд сценічних образів, різних за жанром та характерами у виставах класичного та сучасного репертуару, серед яких: Федя – „Санітарний день” О.Коломійця, Вовк – „Золоте курча” В.Орлова, Гаврило –„По щучому велінню” М.Кропивницького, Максим – „Сльози божої матері” У.Самчука, Сем – „Вождь індіанців” О’Генрі, Карпо – „Кайдашева сім”я”  І.Нечуй-Левицького,  Кюре – „Пастка на самотнього чоловіка” Робера Тома, Карло – „Опера мафіозо”  В.Станілова, Коленатий – „Рецепт її молодості”   К.Чапека,  Михайло – „Украдене щастя” І.Франка, Глоріоз – „А Рим палав коханням...”  за Плавтом, Яїчниця – „Одруження” та Черевик – «Сорочинський ярмарок» М.Гоголя, Яша Буксир –  „Оперета, оперета, оперета...”, Марешаль – „Будьте здорові” П’єра Шено,  Каюс – „Фальстаф”  та  Оберон – „Сон літньої ночі” В.Шекспіра,  Дранко – «Пошились у дурні»  М.Кропивницького, Макухович – «Одкровення від Івана» А.Крима,  Михайло – «Останній строк» В.Распутіна, Лопахін – «Вишневий сад» А.Чехова, Поль Дюбар – “На щастя всім розбилась супниця” Р.Ламуре, Господар – „Дуже проста історія” М.Ладо, Мусташенко – «Закон» В.Винниченка,  Акоп – «Ханума» А.Цагарелі.

А також  - Дядя Яков – «Пані міністерша» Б.Нушича, Тоббі – «Любов по-американськи» Л.Геркена, Малюк Боббі – «Каліка з острова Інішмаан» М.МакДонаха та інші...

Створені ним сценічні образи завжди мають яскраве індивідуальне забарвлення, емоційно насичені, зігріті добрим гумором, глибоко психологічні, вирізняються сценічною виразністю.

За філігранно створений образ Хереа у виставі «Калігула»  А.Камю актор визнаний переможцем на VIII Міжнародному театральному фестивалі «Класика сьогодні», в номінації «Краща чоловіча роль другого плану».

Впродовж тривалого часу  актор є постійним ведучим урядових заходів: урочистостей і  святкових концертів, державних і професійних свят які проводять область і місто, заключних  концертів митців Рівненщини в Національному палаці «Україна» в Києві. На одному з яких, з рук Президента України отримав Державну нагороду «Заслужений артист України». Член Національної спілки театральних діячів України.

Поза театром працює на декількох радіостанціях України, приймає участь в зйомках і записах на телебаченні.
Щоразу перед початком вистав голос актора заохочує вимкнути засоби мобільного зв’язку.
Про себе  Віктор Янчук каже, що він актор, який зумів знайти себе. Але попри все для нього і нині триває складний і водночас цікавий процес становлення. Адже „Вік живи – вік учись...”