Рівненська актриса Ніна Ніколаєва (Годунок) знялася у фільмі "Краса по-радянськи". Зйомки перенесли акторів в епоху Радянського Союзу: ретро-автомобілі, стриманий одяг, а місто Львів на день стало Парижем.

Напередодні Міжнародного дня театру директор-художній керівник Рівненського облмуздрамтеатру Володимир Петрів поспілкувався з Миколою Кульчинським в ефірі "Радіо Трек" у програмі "Відкритий мікрофон" та Юлією Бублей у програмі "Рівне культурне" на телеканалі "Сфера ТВ".

За 75 років у стінах Рівненського облмуздрамтеатру відбувалося дуже багато цікавих подій, поставлено сотні вистав та пережито дуже багато незабутніх і щасливих моментів для кожного з дружнього творчого колективу театру. Режисер–постановник Рівненського академічного українського музично-драматичного театру Олександр Олексюк поспілкувався із журналістом тижневика «Льонокомбінат» та розповів про закулісне життя театру, історію, звичаї і традиції одного із символів Рівного.

У Рівненському музично драматичному театрі майже п’ять місяців працює новий актор. Але не молодий. Олег Пшин приїхав у зовсім не чуже для себе Рівне з Донецька, де він працював у Донецькому українському облмуздрамтеатрі. Працював як актором, так і заступником директора з творчим питань до минулорічної відпустки, після чого колеги порадили: тобі з твоїми поглядами краще в Донецьк не повертатись. Тут спрацювали старі зв’язки – Пшина запросили на роботу до Рівного, де він колись навчався і навіть мріяв працювати. Як то кажуть, не було б щастя, але нещастя у вигляді «ДНР» допомогло…

Нині Олег Пшин — актор Рівненського обласного музично-драматичного театру. А ще донедавна він служив у такому самому театрі в Донецьку. За любов до України потрапив у чорні списки так званої ДНР. Тож колеги настійно порекомендували не повертатися до Донецька з літньої відпустки у рідному Дрогобичі.

Актори Рівненського облмуздрамтеатру привітали колег з театру "Від ліхтаря", що діє при Палаці дітей та молоді у м. Рівне, з 75-річчям цього закладу. У подарунок показали виставу "Вовк вороні не їжак, але і не заєць" та провели майстер-клас.

Наприкінці 2014 року творчий колектив Рівненського облмуздрамтеатру поповнився новим актором, який донедавна працював у Донецьку. У зв'язку з трагічними подіями на Сході України через патріотичні переконання він був змушений залишити роботу у Донецькому академічному українському музично-драматичному театрі. Чому довелось піти з театру, якому Олег віддав 12 років життя, актор розповів газеті "День".

Театр, то завжди загадка, очікування свята і зустрічі з новими і давно знайомими героями. А все ж давно знайомі постаті щоразу відкриваються іншими гранями, бо ж кожен театр читає твір по-іншому, і кожен актор вкладає у виконання свою єдину і неповторну душу та любов. Перед виставою завжди виникає таке непереборне бажання тихенько зазирнути за лаштунки чи немає серед акторів когось знайомого…

У програмі "Віч-на-віч" гість студії сайту "ВСЕ" – ведуча, акторка Рівненського облмуздрамтеатру Ніна Ніколаєва. До вашої уваги – відверта розмова артистки, красуні та матері з ведучою Вітою Рижук про акторську кар'єру, найкращі ролі та постановки, а також про будні акторської родини.

34 роки зі своїх 55-ти Зіновій КРЕТ віддав Рівненському музично-драматичному театру. У його приміщеннях Маестро творить, тут же отримує наснагу для нових музичних звершень. «Люблю в театрі просто ходити, коли нікого немає, люблю вдихати його запах, його пил. Творити люблю на роботі, коли в сусідньому кабінеті готуються до репетиції музиканти. Ніколи не пишу вдома. Там я відпочиваю, абстрагуюся від роботи», – каже Зіновій Миколайович.

У програмі "Віч-на-віч" гість студії сайту "ВСЕ" – актор Рівненського обласного музично-драматичного театру Станіслав Лозовський. До вашої уваги – відверта розмова артиста з ведучою Вітою Рижук та глядачами. Станіслав поділиться секретами успіху, розповість про родзинки своєї акторської майстерності, а також про новий напрям кар`єри - кіно.

Вона з дитинства знала, що буде актрисою. У Бердянську, де народилася, навіть й театру не було, але сцена магнітом притягувала до себе дівчинку. А тому після закінчення школи не було сумніву, куди вступати на навчання: лише театральний факультет. І хоч були плани здобувати фах у тодішньому Ленінграді, вирішила спробувати сили у Києві. Про це та багато іншого розповіла народна артистка України Ніна Ніколаєва своїм шанувальникам, які завітали до обласної книгозбірні на її творчу зустріч.

Давно вже говорять у нашій країні про те, що час звільняти телеефір від низькоякісного зарубіжного продукту, витісняючи його гарними кінофільмами та серіалами вітчизняного виробництва, але поки що ніхто ґрунтовно так і не береться за їх зйомку – очевидно, виною цьому відсутність коштів та добре налагодженої схеми кіновиробництва. Однак нещодавно театрали нашої області почули чудову новину – актор рівненського драмтеатру Станіслав Лозовський отримав роль в історичному фільмі «Гетьман Хмельницький», який знімають на київській кіностудії імені Довженка.

Призи за "Найкращу жіночу роль" та "Найкращу виставу малої форми" привезли з білоруського Бреста рівненські актори. Там вони працювали на престижному театральному фестивалі "Біла вежа". І, на думку багатьох глядачів, мали б здобувати гран-прі. Але програли — не кому-небудь, а театральній легенді з Прибалтики Еймунтасу Някрошюсу та його постановці "Іов".

Одним из ярчайших событий минувшей «Белой Вежи» стал спектакль Ровенского музыкально-драматического театра.Брестчанам, постоянно следящим за жизнью фестиваля, коллектив из Украины мог запомниться еще два года назад. Тогда овации зрителей и восторженные отзывы театроведов заслужила постановка «Калигула». Но если спектакль о судьбе римского правителя удивлял и эпатировал, то в этом году публике представили психологическую драму, которая впечатляла не внешним лоском, а глубиной переживаний. Смотреть постановку было непросто: и из-за сюжета, и из-за времени показа - спектакль закончился в одиннадцать вечера. Однако это стоило того.

11 вересня колектив Рівненського театру зіграв романтичну комедію "Дикун" у рамках театрального фестивалю "Коломийські представлення 2014". На фесті у Коломийському академічному обласному українському драматичному театрі імені Івана Озаркевича рівняни виступили вперше.

Саме під таким заголовком вийшла стаття у брестській газеті "Заря" про підсумки фестивалю. Пропонуємо текст публікації мовою оригіналу. "Победители фестиваля не дождались подведения итогов. На сцену не вышел ни один из них. Неожиданности не случилось. Гран-при «Белой вежи» снова уехал в Вильнюс. И это было вполне предсказуемо: еще до начала фестиваля заявленное в афише имя Эймунтаса Някрошюса фактически напрочь лишило конкурс всякой интриги. Его последняя работа «Книга Иова» была прочитана критиками как истинный театральный шедевр.

Цікавий нюанс: уже самі назви спектаклів, якими кожний без винятку театральний колектив відзначив 200-ліття Тараса Шевченка, є доволі показовими. Адже вони – чи то «…Така її доля», чи «Сліпий», чи інші – ніби портретують і своїх творців-режисерів, і театри в цілому. «Та не однаково мені…» – назвав свою виставу художній керівник Рівненського театру Володимир Петрів.

Одразу дві вистави із головними героями-акторами показали у музично-драматичному театрі. Спочатку нову і останню цього сезону прем'єру представив колектив Рівненського музично-драматичного театру, а за кілька днів із дводенними гастролями приїхали їхні друзі із львівського театру ім. Марії Заньковецької. Рівняни показали історію мелодраматичну, львів'яни — феєрично-комедійну, звісно, не без соціально-трагічного підтексту, без якого у "заньківчан", мабуть, не виходить жодної постановки.

Актори обласного драмтеатру вийшли з відпустки, аби підтримати військових. Сьогодні у благодійному репертуарі поетична містерія Тараса Шевченка «Та не однаково мені». До акторського патріотизму доєднались мещканці Рівненщини.