Пані Ірино, таке враження, що Ви про якусь іншу виставу написали).

Сьогодні відвідав втретє цю неймовірну виставу! Захоплююсь автором п'єси, що зміг втілити одночасно веселе і сентиментальне у свій витвір. Коли переглядав цю виставу у попередні рази, то не було тих емоцій і сліз, які були сьогодні. Дякую акторам, режисеру та всім, хто задіяний у постановці за неперевершене задоволення від перегляду! Рекомендую усім і неодмінно піду ще раз, адже вистава примушує "сісти і задуматись".

Квитки приходять Вам на електронку, яку Ви вказали при купівлі квитка. Роздруковувати не обовязково, на вході можуть відсканувати з телефону.

Наши поздравления с прекрасным вечером.

Перших 40 хв вистави - жаргон, брутальеі вирази, матюки... Тепер це і в театрі??? Якщо - так, то театр втрачає свою цінність. Не залишилась до завершення, не змогла "насолоджуватися" нецензурною лексикою...

А саме коли ви пішли розпочалось найцікавіше! Те, що ви пишете, що 40 хв був жаргон і матюки - нісенітниця. За всю виставу було всього декілька жаргонних фраз і ще менше нецензурної лексики, проте все було доречним і повністю підходило для образів персонажів! Невже крім цього ви нічого не чули і не бачили? Якщо так то шкода, адже на мою думку "Дорога Памела" є однією з найчуттєвіших вистав в нашому театрі. Доказом для цього є принаймні сльози глядачів у другій дії..

А мені сподобалась. Та особливо Сергій Бондарук. Повне перевтілення. Насміялась від душі.

Пригадую виставу, вдруге її відвідала. Ніби якийсь художник вдалими мазками її намалював. Кожний образ і рух акторів продуманий до дрібниць. Дуже подобаються у театрі декорації і костюми,як музика підібрана. Актори-це ЩОСЬ. Олег Пшин так "змалював" або втілив образ ревнивого чоловіка, що просто от розуміш, які вони ті ревнивці насправді. Галина Цьомик-витончена, але водночас темпераментна, справжня італійка. Станіслав Лозовський так кумедно виконав роль, це дуже смішно. Алла Луценко-ну ось така і є аристократка. Мене завжди вражає гра Олега Ягелюка. "Мамин синочок" у виставі, хто б ще так зіграв. Доречі, знову відчуття не полишило- він має зіграти Єсеніна і добре, скажу вже, Айседору Дункан - Алла Луценко. Я дуже дякую театру, який надихає. З кожною виставою, яку ти відвідав, ти починаєш ще більше відчувати кольори, "смакувати" театр, якщо можна так сказати, як самі дорогі вина чи кон'як, які дуже рідко можна собі дозволити. Можливо і не вдале порівняння. Але не хочеться того вина у фойе. Бо у тебе і так такий стан завдяки тому, що відбувається на сцені. Ольга Лозовська теж дуже чудово зіграла. Ще В. Федінчук подобається. Колись у тебе якійсь один улюблений актор був і ти от ходив на нього чи на неї на вистави. А тепер ніби якась муза спустилась на театр. Кожна вистава-відкриття. Просто всі актори дуже гарні і талановиті, на піднесенні грають. Пластика, грація, гумор, краса зовнішня і ВНУТРІШНЯ, актори, яким як драма вдається неабияк, так і комедія, професіоналізм. Все це помножено на декорації дуже цікаві і костюми, оркестр, балет.У мене іноді відчуття, що зараз не 21 століття, а десь кінець 19, початок 20-го, коли прихожу до театру. Часом глядачі теж вдягаються так, ніби і того століття і не було, 20-го. І навіть відсутність ремонту у театрі на руку цьому відчуттю. :) Щось у цьому є. І ці вина у бокалах у фойє з цукерками, і привітними .. , не знаю, як назвати, якось теж додають якесь таке дивне почуття нереальності того, що відбувається. Ніби ти на якомусь кораблі, як "Тітанік", або тебе запросили на якусь дуже поважну, закриту, зустріч, де ти поважний гість. Або ти у театрі кінця 19 століття.Дякую!

Дуже гарна вистава. Емоційна! Дуже проникливо. Актори молодці.

Дякую за хороші емоції! Дивитися виставу - одне задоволення, час пролетів дуже швидко. Натхнення вам! Молодці!

От чому я запам'ятала Станіслава Лозовського з фатою, Наталю Боярську з чарівним голосом, НІНУ НІКОЛАЄВУ І ГЕОРГІЯ МОРОЗЮКА з пронизливою грою на сцені, яка до сліз доводить, а Ви у виставі запам'ятали те, що я навіть пригадати не можу?:))Давно була на виставі, але знову піду, тому що вразила до глибини. Як говорила Фаїна Ранєвська: "ж..а" є, а слова такого немає"? Це наше життя. Наша повсякденність. Матюки, якщо вони і були-не пам'ятаю, використовував Олександр Пушкін, Єсенін, на них побудована творчість сучаcного українського поета,Леся Подерев'янського. Віктюк під час репетицій викоритовує такий мат, що актори ледь витримують. Як на мене це ще гостроти виставі надає.І що? Через це не ходити на вистави? Зате шедеври виходять.

Сиділа і плакала на виставі.Підняті дуже болісні теми. Надзвичайно глибока вистава. Вистава для чоловіків, але у залі більшість жінок була. Мені здається, її зрозуміють люди, яким більше 30 років. Так, як акторам цієї вистави. Це просто насолода від гри акторів і сльози від того, про що вони грають. Дуже хочу батька привести. Він втратив також друга через невиліковну хворобу. Але, боюсь, щоб серце витримало цю виставу.Тандем Ігор Ніколаєв і Олег Ягелюк - генільний. Просто насолода від гри акторів та і самих акторів. А взагалі неможливо словами передати, що відчуваєш після вистави такої. Повний катарсис.Вона вже виходить за рамки акторського мистецтва. Це просто філософія і поезія у одній виставі у виконанні акторів, які дійсно прожили на сцені це усе. Гра на розрив.Я знаю, що вистава ще в театрі на Подолі ставилась Ігорем Ніколаєвим. Але так, як він зіграв з Олегом Ягелюком, напевно, ніхто не зможе так зіграти. Дякую!

Шкода що є люди (дуже чемні і виховані) які дозволяють собі зайве. Це не про виставу і не про акторів. А про коментарі під виставою.

Що можна сказати ще, люди просто живіть і радійте життю, цінуйте моменти проведені з близькими людьми, дорожіть ними, любіть і обов'язково сходіть на виставу "Розмова, якої не було". Отримаєте масу задоволення і, водночас, відчуєте своє серце та душу♥️ Акторам мільйон раз "Браво"!

Наши поздравления.Браво!Браво!Браво!

Сьогодні була на "Марусі Чурай". Найбільше вразила вистава влітку на закритті сезону, коли вперше дивилась.Тоді просто слів не було, щоб все передати. Ніна Ніколаєва-це просто реанкарнація Марусі Чурай.Такий гарний голос у Ніни Ніколаєвої. Браво! Браво і всім акторам, і балету, і режисеру! Психоделія...Ти в якійсь транс поринаєш: співи, балет, символи заставляюють гостро сприймати трагедію Грицька і Марусі Чурай.Костюми реконструюють тодішній час. Тоді здалося, от чого її виправдали. А зараз: чи винна вона дійсно була? Хіба, що, що не хотіла жити через нещасливе кохання. Випадковість.

ЭТО САМОЕ ПРЕКРАСНОЕ И ПРЕВОСХОДНОЕ ВЫСТУПЛЕНИЕ КОТОРЫЕ Я КОГДА ЛИБО ВИДЕЛА!МОЛОДЦЫ!!!)))

Вітаю всіх з новою постановкою!Дуже люблю, коли від вистави перебуваєш під враженням, в стані легкої ейфорії. Ніколи не була палкою прихильницею творчості російського письменника Антона Чехова. Щось вчили в школі, мабуть це зрілість. Головне - суть твору. Всі бездоганно грали свої ролі. Молоді актори на висоті! Алла Луценко була навпрочуд гарна. Окрема вдячність стилістам та костюмерам. Вчора театральна атмосфера була дуже зворушлива.Всім дякую! Браво!До речі, хочу звернутися до глядачів. Не беріть дітей на цю виставу.Неможливо слухати коментарі збоку.З власного досвіду: їм нецікаво і байдуже.

Макдонах взагалі крутий, і вистава просто суперова. На три години відключаєшся від реальності і поринаєш туди, на острів. А потім повертаєшся в себе і ще довго знаходиш відголоси побаченого. Багатогранна, складна річ. Окреме дякую акторам. Всім вірю, особливо головному герою. Заздрю всім, хто побачить дану виставу в нашому драмтеатрі вперше.
П.С. І так, до цих текстів з гострими словечками, жартів треба дорости. Це лише форма, а не вміст. І хто що за цим бачить - то вже особисте)

Скажіть, чи можна на виставу "Сватання на Гончарівці" прийти з дівчинкою 11 років? Де можна подивитись за вікові обмеження? Дякую