Коментарі

Сторінки:  <попередня  1  2  3  4  ...  112  113  114  наступна>
07.12.2011 22:17 Наталія, Павло пише в статті "ЛЮБОВ ПО-АМЕРИКАНСЬКИ":
Цікава комедійна історія, добра й легка для відпочинку та розваги. Чудово, що сподобалося молоді - учням шкіл. Можливо, що декотрі з них зацікавляться театром. А це вже початок культурного виховання.
Гарний балет, спів, костюми. Актори добре показали свій талант.
Дякуємо за відпочинок!
08.12.2011 13:26 Катерина пише в статті "ЛЮБОВ ПО-АМЕРИКАНСЬКИ":
Вистава дуже сподобалась! На словах важко передати усі почуття, які вона породжує. Це потрібно відчути й побачити на власні очі.
Дякую усім акторам - ви чудові!!!
08.12.2011 22:50 Ігор пише в статті "Калігула":
Кров, дикий регіт, собачий гавкіт, сльози... Надзвичайно сильне враження справляють відверті, іноді не зовсім зрозумілі, а подекуди й цілком абсурдні сцени. Лунає дивна музика, глядачі та актори все глибше й глибше занурюються в якусь безодню абсурду... А в епіцентрі цього абсурду постає Калігула - імператор, правитель, цезар, вершитель доль оточуючих і майбутнього цілої імперії!
Він кохав рідну сестру. Він вважав життя антиподом кохання. Він прагнув по-своєму змінити світ. А ще він був таким самотнім... Він упивався своїм безумством, прагнув влади над усім, що на землі й на небі, міг усе... Проте не міг найголовнішого - вберегти від смерті тих, кого кохав і цінував, тих, кому до ніг хотілося кинути усю імперію!
А ще - він так хотів мати місяць...
08.12.2011 23:57 Лариса пише в статті "Станіслав Лозовський":
Я просто закохана в гру цього актора. І просто дуже гарний чоловік:))) !!!!!!!!
09.12.2011 00:59 ..НІНА... пише в статті "Калігула":
Ігорю.
Це що ти написав ми побачили...
Хотілося запитати Ігоря: "Ну... І що?.."
09.12.2011 15:22 Ігор пише в статті "Калігула":
Шановна пані Ніно! Мене дуже тішить, що Ви також були на цій виставі й знайшли час прочитати мою скромну думку. Правда, дещо дивує Ваше запитання... Можливо, Вас збентежила відсутність у моєму коментарі таких загальних фраз, типу: "Чудова вистава!" або навпаки "Погана вистава!"?..
Цілком поважаю Вашу думку, проте не все в мистецтві піддається простому опису. Особливо у мистецтві тетральному, особливо - якщо мова йде про "театр абсурду". Не знаю, чи знайомі Ви з історією світового театру та літератури і тому не братиму на себе просвітницьку роль, лише скажу, що незвичайне мистецтво театру абсурду неможливо описати такими звичайними словами, на кшталт "добре", "погано", "весело", "сумно". Абсурдна драма - це сміх зі смерті, вода, що палає, лід, що горить. Це - поєднання непоєднуваного. В літературі такий прийом називається "оксюморон". Ось саме це ми з Вами бачили і актори зіграли все саме так, як і повинні були зіграти. Це не "добре" і не "погано", це - саме так, як і вимагає драма абсурду. І музика абсолютно різної тональності, і дивний одяг, і купа старих газет на сцені - все це є невід'ємною частиною мистецтва абсурду в задумі Альбера Камю і у відтворенні Рівненського театру.
09.12.2011 16:53 Her Thought пише в статті "Калігула":
Актори надто міцно зрослися зі своїми образами, так і не розкривши глибину оригіналу... та по суті, усе дійство є маніпуляцією публіки, яка прагне "Хлеба и зрелищ!". На жаль, вистава, попри креативні намагання режисера, перетворилася на пародію справжньої абсурдної трагедії Альбера Камю. Замість неї ми отримали Шоу. Так, воно приваблює здебільшого поверхневу публіку. Місія досягнута успішно, і взагалі ніхто навіть не переймається тим, що театральне мистецтво на рівненській сцені відсутнє...
09.12.2011 19:11 Світлана пише в статті "Ненормальна":
Романтична, захоплююча і реалістична вистава! Варто побачити. Режисеру великий плюс! Гра акторів вражає емоційністю. Час пролітає непомітно. І ДУЖЕ сподобалось те, що ви не перейшли ту тонку межу між пристойністю і вульгарністю.Вистава яскраво показує різницю сприйняття жінками і чоловіками одних і тих же речей і подій.
09.12.2011 21:26 Меркюрі, Фредді. пише в статті "Ненормальна":
Є речі, що дарують неповторний смак. Але є речі, які залишають післясмак. І ця вистава є саме такою.

P.S.Величезна подяка режисеру та акторам, що неймовірно вразили майстерністю!
09.12.2011 21:41 Станіслав пише в статті "Калігула":
Her Thought, а на якій саме рівненський сцені відсутнє мистецтво: на великій,чи на малій??:))
09.12.2011 21:41 Ангеліна пише в статті "Ігор Ніколаєв":
Дійсно,чудовий,багатогранний ,різноплановий актор!Успіхів та снаги!
Ми твої фанати:)
09.12.2011 22:18 Ігор пише в статті "Калігула":
Шановна дописувачко, Ви, напевно, є найбільшим знавцем театру,якщо вмієте виділяти категорії "поверхневої" та "неповерхневої" публіки. Мушу Вас засмутити, але до "поверхневих" належать саме ті, хто перед візитом у театр, або після нього лінується заглянути в розумну літературу і принаймні хоч щось дізнатися про "театр абсурду" загалом та твір "Калігула" зокрема...
Шановна пані-гуру театрального мистецтва, відкрию Вам ще одну таємницю. Ви навіть не підозрювали, але існують два бачення одного і того ж драматургічного твору - авторське та режисерське. Оскільки ні Ви, ні я не були особисто знайомі з великим майстром художнього слова Альбером Камю, то його бачення твору (авторське бачення) нам невідоме. Те, що ми з Вами мали нагоду побачити називається режисерським "прочитанням" твору і саме таке "прочитання" цього складного твору має право на сценічне життя.
"Театр абсурду" - не такий простий, до якого Ви звикли. Він змушує думати, аналізувати, робити висновки і бачити головне - навіть через елементи шоу і видовищності. Честь і хвала тому режисеру, який взявся за такий складний твір і так вміло передав його суть на сцені, нехай і через шоу.
Якщо ж такі важливі складові драми абсурду як гучна музика, дивні костюми і різноманіття емоцій завадили Вам побачити головне - мені Вас відверто шкода...
09.12.2011 22:44 Ігор пише в статті "Ігор Ніколаєв":
Особлива подяка за образ Біллі з вистави "Каліка з острова Інішмаан". Реалістично, життєво, влучно!
Браво!
09.12.2011 23:32 Я так думаю пише в статті "Калігула":
Her Thought, дозвольте поцікавитись, які вистави окрім "Калігули" Ви бачили у рівненсьому театрі?
Бо мені кілька разів і навіть більше таки вдавалось побачити, як Ви кажете, мистецтво!
10.12.2011 15:39 Her Thought пише в статті "Калігула":
Препрошую, пане Ігорю, але Калігулу в оригіналі я читала, і тому маю право на життя цієї думки, так само як і втілення режисерської ідеї, яка мене засмутила, адже я побачила розкриття трагічного неспівіснування нещасного імператора із реальним світом та його хиткими законами саме завдяки книзі. Театральне дійство чітко натякало на комуністичне минуле нашого народу та його вождів, переплітаючись із сучасним політичним катуванням. Тому, виставу також можна розглядати як пародію на етнічну трагедію українців, оскільки "кожен народ має тих правителів, на яких заслуговує..." Ох, пожалійте краще себе, якщо не розуміючи суті моїх слів, ви так легко можете принизити жінку, не знаючи до чого звикла я і наскільки мені близький чи далекий світ театру абсурду.
10.12.2011 15:55 Her Thought пише в статті "Калігула":
Я так думаю - театр відвідую досить часто, була на Ненормальній, Каліці з Острова Інішмаан, Наполеоні та Корсиканці, Вишневому Саді, Сорочинському Ярмарку, Сні Літньої ночі, Одкровення від Івана та багатьох інших. Останній Строк по-особливому вразив смутком... це чудова вистава... І насправді моя думка щодо Калігули не обійшлася без гіперболізації, писала надмірними емоціями, оскільки мене зачепило не настільки саме бачення вистави, а реакція публіки, більшість з якої точно не читала Камю. Це сумний аспект. І щойно побачила, що написала "мистецтво відсутнє" - хоча прагнула сказати "час від часу відсутнє", адже все-таки вистави на Великій Сцені частіше мають атмосферу телевізійно-розважальну, а хотілося б Завжди поринати у літературно-філософський театр.
10.12.2011 16:03 Сова пише в статті "Ніна Ніколаєва":
Ти неперевершена, Ніно, нескінченних тобі успіхів!
10.12.2011 16:06 Сова пише в статті "КАЛІКА З ОСТРОВА ІНІШМААН у ВІННИЦІ":
Образ каліки Біллі розриває серце... і досі не розумію, чому це комедія... В будь-якому разі, Браво неповторним акторам Рівного!
10.12.2011 16:08 Сова пише в статті "КАЛІКА З ОСТРОВА ІНІШМААН у ВІННИЦІ":
Ігоре, не потрібно переоповідати основні відтінки сюжету, адже можливо хтось ще не став свідком цього видовища.
10.12.2011 18:09 Silent Storm пише в статті "Калігула":
Шановна Her Thought! Я не можу не зауважити, що мене глибоко вразило Ваше бачення вистав, Ваша обізнаність і Ваші тверді погляди. Дозвольте висловити Вам моє щире захоплення.
З Вашого дозволу я хотіла б зробити декілька зауважень з приводу ваших коментарів.
Розумієте, шановна Her Thought, я не такий обізнаний лядач, як Ви. Але "Калігулу" я бачила і, з огляду на Ваші коментарі, можу зробити певні висновки про Вас та й театр взагалі.
У своєму коментарі Ви писали " Театральне дійство чітко натякало на комуністичне минуле нашого народу та його вождів, переплітаючись із сучасним політичним катуванням. Тому, виставу також можна розглядати як пародію на етнічну трагедію українців, оскільки "кожен народ має тих правителів, на яких заслуговує..." " Перепрошую, невже Ви бачите всюди тільки таку тему? Невже варто її всюди шукати? А так як знайти її досить легко, то перегляд вистав - та й не тільки вистав! - не буди мати жодного сенсу! Я перепрошую, але чи не варто дивитися вистави не посилаючись на історію нашого народу? Ви ніколи не намагались дивитися не на поверхню вистави, а на її середину, у її душу?
Звичайно, це так легко! Подивитися виставу і кинути: "Розважальна виставка! Лише шоу!" Ми усі живемо у такому шоу! А Театр не завжди має ставити Серйозні п'єси. Він відповідає Життю, а Життя - це не пошук філософського змісту, повірте! А взагалі, якби Театр був лише літературно-філософський, хтось сказав би: "Хотілося б поринути у розважальне"
Сподіваюсь, я не образила Вас, адже я просто хотіла висловити Вам свою думку. Дякую.
А Театру - Браво! Ви молодці і не здавайтесь!
Сторінки:  <попередня  1  2  3  4  ...  112  113  114  наступна>