Бачу тут зібралися великі знавці театрального мистецтва.
Не могли б ви мені пояснити символ газет у даній виставі?

Как они шуршат.....газеты...)))))))))

Сова,а це не комедія.Це ірландська комедія.Думаю так задумано. А що вистава кльова- факт.Браво!Браво!Браво!

Як завжди "Рівне вечірнє" вражає своєю необізнаністю, чи не компетентністю в деяких театральних речах. Цікаво, невже адміністрація (бухгалтерія) театру підпускає так близько акторів до своєї діяльності, що вони достеменно знають: що? і скільки? Маю на увазі 16 тисяч на затрати перевезення декорацій, про які якоби хтось із акторів сказав. Адже судячи із фото - це фото з пресконференції на якій були присутні режисер О.Олексюк, директор В.Петрів, і актори Н.Ніколаєва і В.Янчук. Все. Крапка.
Риторичне запитання: хто ж з акторів озвучив таку цифру?..

Silent Storm, прошу надалі обходитись без захоплення із ярличком "сарказм", ну або ж прояви Вашої щирості досить нетипові)) Пані, я не бачу лише такі теми, тому звідки з'явився висновок, що це оточує мене повсюдно?) Комуністичні символи тут присутні логічно, навіть артисти балету навколо Калігули-Венери були одягнуті у підозрілі костюми наче із радянських плакатів) якщо ненароком або справді цього немає у задумі - нехай, моя свідомість розпізнала для себе щось надто схоже, хоча й Комунізм відносно віддалений від мого покоління. Я зовсім не за перетворення театральних п'єс в одну настроєвість, хіба справжні мистецькі витвори обов'язково серйозні? Я проти кітчу.

А Душу я відчула у самому творі Альбера Камю. Окрім цього, я із превеликим запалом вишукую глибинну сутність, та в цьому разі вона не була першоплановою актрисою.

Студент, ти маєш на увазі це таке специфічне розгалуження почуття гумору Британських островів?) Загалом, цікава думка.

Любі театрали, а отже інтелігенція, дуже прошу Вас не переходити на ТИ у Ваших коментарях. Адже кожна думка має право на існування, тим більше, якщо її наявність не загрожує життю.)))Прошу бути більш терплячими один до одного!)

Вообще класна вистава, мені сподобалось

Мене вразили обидва спектаклі на "К": "Калігула" і "Каліка..." Другий я проживаю ще й досі - завдяки Андрію. Усвідомилося багато цінних речей, які до вистави тількн відчувались. Вразила гра - "рівна" емоційна гра впродовж спектаклю - можна тільки уявляти, чого це вартувало актору. В четвер я знову йду дивитись "Каліку".
Цікаво було прочитати розмову з непередбачуваним Андрієм. Андріє, "тримайте хвилю"! Дякую.

Як постійний відвідувач і щирий поціновувач Рівненського театру просто не можу залишатися осторонь такої палкої дискусії. Тим більше, що початок цій дискусії поклав саме мій коментар, який зовсім не мав на меті когось образити, однак, все-таки, чомусь не сподобався пані Her Thought...
Абсолютно погожуюся із дописувачем Silent Storm в тому, що дивитися на виставу "Калігула" через призму комуністичної чи будь-якої іншої ідеології аж ніяк не варто. Проте, якщо це думка окремої людини, то вона, звичайно, має право бути. А ми маємо право погодитись чи не погодитись з нею.
Проте, як би там не було, я жодним чином не поділяю думки про відсутність мистецтва на сцені Рівненського театру. Зрозумійте ж Ви, врешті-решт, - мистецтво не проявляється в одній виставі. Щоб стверджувати чи заперечувати наявність мистецтва, необхідно бути обізнаним чи не з усіма виставами театру, бачити роботу усіх без винятку акторів на сцені, мати бездоганний смак та гуманітарно-класичну підготовку.
Мистецтво на сцені Рівненського театру є, було і, сподіваюсь, буде надалі, просто проявляється воно по-різному!
Я вже наголошував на тому, що "Калігулу", як і ряд інших вистав, не можна оцінювати загальноприйнятими словами - надто вже складний цей твір для прочитання та для постановки. І не потрібно вишуковувати в моїх скромних словах якісь образи чи "приниження жінок", пані Her Thought. Просто неправильно це - на основі однієї вистави робити висновки про наявність чи відсутність мистецтва в театрі. Навіть, якщо особисто Вам ця вистава не сподобалась - це не привід зводити нанівець працю усіх тих, хто долучився до створення цього сценічного твору.
І ще раз дозволю собі підтримати Silent Storm і також вигукнути: "Браво!" театру. "Браво!" мистецтву! "Бравіссімо!" тим, хто наближає це мистецтво до звичайного глядача!
P.S. Дійсно, як слушно зауважив адміністратор сайту - будьмо толерантними, панове!

Пам'ятаю, хтось із дописувачів поцікавився тим, що означають газети у виставі "Калігула"...
Пам'ятаєте останню фразу Калігули: "В історію, Калігуло! В історію!"? Так ось газети - символ тієї історії, якою стає кожен прожитий нами день, кожна хвилина, що промайнула. Хоча, в "театрі абсурду" не все так однозначно. Тут щось таке звичне й буденне може означати щось неземне й неймовірне.

Я також думаю, що це не зовсім комедія ,але вистава просто СУПЕР, особливо друга дія...

У виставі "Каліка з острову Інішмаан" зіграв просто супер...молодець, майстер свого діла!!! "Хуба буба" і "Ментос" запам"ятаються на довго! :-)))

Такої майстерності , такої щирості і такої акторської гри я ще не бачила.Наскільки красиво була зіграна роль каліки у виставі "Каліка з острову Інішмаан" - просто проймало серце і душу. СУПЕР!!!!!!!

На жаль, виставу ще не бачила - не в місті живу... Але згідна з тим, що трупа рівненського драматичного вийшла на якісно інший рівень в останні роки. Наші актори можуть впевнено конкурувати із столичними театрами!

Цілком і повністю погоджуюся із попереднім дописувачем Наталією.
Відповідно до одного напівправдивого-напіванекдотичного вислову, театр починається з вішалки. Проте, мені хочеться вірити, що починається театр саме з актора - з його таланту, майстерності, вміння... Рівне - приклад того, що навіть у маленькому місті може знаходитись великий храм Мельпомени, де мистецтво наближається до простого глядача, емоції й думки стають спільними, а бажання жити й творити - нестримним.

50 відсодків (власне ті що стосуються особистого) знову ж таки лишитися "прикриті маскою" ... навіщо питати про особисте якщо людина і так ніколи не скаже правду?
... така доля - носити маску все життя як справжній актор, актор на сцені та в житті...

А за машину... вже навіть анекдот по місту ходить:

- Навіщо Куделі машина?
- На роботу їздити!...

;)

Можливо, справжнє призначення завіси - захистити актора від байдужого й невдячного глядача? Іноді це так потрібно, адже ми, у переважній своїй більшості, так і не навчились розуміти й сприймати мистецтво театру. Часом хочеться ридати від споглядання тих "глядачів", які прийшли в театр з чіпсами й зернятами, з увімкненим телефоном та вимнкутим серцем... Болить душа, коли доводиться стати свідком процесу "заганяння" школярів до театру і втихомирювання тих, хто не хоче цінувати й бачити прекрасне...
Тож, як довго існуватиме завіса між актором і глядачем залежатиме лише від нас - тих, для кого актор щоразу проживає нове життя на сцені - тих, розуміння й вдячності яких так потребує й чекає.