Абсурдна трагедія на 2 дії
Тривалість: 2 год 40 хв
Прем'єра - травень 2010 року
Рівне 1, Марина Прищепа, Олександр Ковтунець
Вистава-володар гран-прі VIII Міжнародного фестивалю "Класика сьогодні" у 2011 році, м. Дніпродзержинськ, переможець у номінації "Краща чоловіча роль другого плану" - заслужений артист України Віктор Янчук, "Кращий молодий актор" - Станіслав Лозовський.
У 2011 році на Херсонському міжнародному театральному фесті "Мельпомена Таврії" визнана кращою режисура "Калігули".
У вересні 2012 року вистава відзначена спеціальним дипломом від критиків "Висота" на XVII Міжнародному театральному фестивалі «Біла вежа-2012. Класика Plus» у м. Брест, Білорусія.
У грудні 2012 року на Х Всеукраїнському фестивалі “Тернопільські театральні вечори. Дебют-2012″ колектив театру з виставою "Калігула" отримав перемогу у номінаціях “Краща чоловіча роль” - заслужений артист України Андрій Куделя, “Краща чоловіча роль другого плану” - Станіслав Лозовський, “За пластичне вирішення вистави” нагороджена Влада Белозоренко. Окрім того, журі відзначило високий рівень вистави Рівненського обласного академічного українського музично-драматичного театру “Калігула” А. Камю режисера Сергія Павлюка, який став лауреатом “Тернопільських театральних вечорів. Дебют” у 2007 р.
Перший варіант п’єси «Калігула» була написаний у 1939 році. Молодий актор аматорського театру при студії «Радіо Алжиру», А. Камю створює її незадовго до початку Другої світової війни і відводить у ній головну роль собі…
«Калігула» - це історія про римського імператора, що увійшов в історію як найжорстокіший і найбожевільніший у своїх вчинках. За чотири роки правління, як свідчить біограф, він впав у «кесареве безумство» і вимагав, щоб йому поклонялись як богові. Калігула був покараний підлеглими. Під час третього замаху трибунів імператора було вбито.
У п’єсі А. Камю Калігула, вражений смертю своєї сестри і коханої Друзілли, повстає проти долі і вирішує встановити у імперії «царство повної свободи». На своєму шляху він не жаліє нікого, відкидаючи усі людські почуття і пробуджуючи в оточуючих страх і ненависть.
Користуючись постаттю Калігули, А.Камю доводить, що неможливо зруйнувати усе, не зруйнувавши себе.
Зрештою, як казав Жозеф де Местр, кожен народ має таких правителів, на яких заслуговує.
Прем'єра вистави - травень 2010
Режисер - Сергій Павлюк
Переклад - Петро Таращук
Художник-постановник - Алла Локтіонова
Режисер з пластики - Владислава Бєлозоренко
Музичне оформлення - Сергій Павлюк, Станіслав Лозовський
Звукорежисер - Богдан Сівак
Художник по світлу - Дмитро Усик
Помічник режисера - Любов Харченко
Фрагмент вистави. Лютий, 2011 рік.
Публікації по темі
«Бедный император, которого никто не любил». Рівненський облмуздрамтеатр на "Білій вежі - 2012"
«Калигула» из Ровно: как романтик превратился в изощренного самоубийцу
Абсурд с глубоким смыслом. Украинский «Калигула» произвел фурор на фестивале
Рівненський "Калігула" взяв Брест і "Висоту"!
"Игра в классику: победители и проигравшие". Рівненський облмуздрамтеатр на "Білій вежі - 2012"
Дійові особи та виконавці:
Калігула - заслужений артист України Андрій Куделя
Кезонія - заслужена артистка України Ніна Ніколаєва, артистка драми Катерина Лапіна
Гелікон - заслужений артист України Станіслав Лозовський
Хереа - заслужений артист України Віктор Янчук
Сціпіон - артист драми Ігор Ніколаєв
Друзілла - артистка балету Наталія Тургенєва
Старий патрицій - заслужений артист України Володимир Дьяков
Перший патрицій - артист драми Олег Пшин, заслужений артист України Петро Ліснічук
Другий патрицій - артист драми Юрій Ширко
Третій патрицій - артист драми В'ячеслав Давидюк
Четвертий патрицій - заслужений артист України Сергій Бондарук
П'ятий патрицій - Головний балетмейстер Олександр Віюк
Шостий патрицій - артист драми Андрій Шевчук
У масових сценах - артисти балету
Якщо Вам сподобалась вистава, рекомендуємо також переглянути:
Коментарі
Одним із найголовніших елементів вистави є, безперечно, музика - майстерно підібрана та неочікувано емоційна. Ну як, наприклад, можна уявити "танок Венери" без дивовижної композиції "Das Omen..." групи E Nomine? Особисто для мене, саме це поєднання незвичайної музики та багатогранності головного актора залишається найбільш емоційним моментом вистави.
Це, мабуть, той випадок, коли для вираження захоплення бракує слів.
Браво!
дякую, що не було надмірної жорстокості і порнографії.
p.s. яка це лунає пісня, коли Кезонія танцює з Калігулою? (щось там "фо драй...")