Доброго дня, а квитки(2х) на виставу 24.12.17?

Конкретизуйте, будь ласка, питання у листі на електронну адресу театру teatr.rivne@gmail.com

Про Рівненський обласний академічний музично-драматичний театр Tania Kosianchuk розповідала мені багато. І про вистави, і про свого улюбленого актора Станіслав Лозовський. Але нагоди потрапити не було. Єдиний раз майже дійшли, але виявилося, що виставу цього дня перенесли з 19 години на 16:30 і ми не встигали.

У суботу дійшли. Квитки мали на інший спектакль, але його замінили на комедію "Вечеря з диваком".

Як минули година 40 хвилин, не помітив. Весь час стежив за дуетом Станіслава Лозовського та Сергія Бондарука.

Сергій Бондарук грав того самого дивака, якого компанія друзів запросила на вечерю, щоб зловтішатися. Лозовський - того, хто запросив.

В комедії ці актори розкрили глибоку драму. З одного боку - драму дивака, який захоплюється складанням макетів із сірників, і у якого, крім цього хобі, нічого не залишилося. Дружина пішла, справжніх друзів нема, а знайомі не можуть довго слухати його розмов про сірники. "Як я втомився бути серйозним", - каже Бондарук-Франсуа, і ти згадуєш фільм, де теж був дивак, який не вписувався в оточення. Його звали Мюнхгаузен.

З іншого - драма зверхнього видавця, "господаря життя", який через свою "жертву" ледь не втратив усе. А, може, і втратив, ми не знаємо. "Ви помстилися мені за всіх дурнів, з яких я насміхався", - каже герой Лозовського, хоча ніхто мститися не намагався.

Хочеться цей спектакль подивитися ще раз, а театр побачити на гастролях у Києві.

Дякую за видовище, за суміш емоцій після і за те, що на душі і зараз тепліше.

І дякую за компанію Світлана Косянчук, Ольга Косянчук, Аліна Мельник, Александр Акуленко. І тобі, Таню, за викликаний інтерес до цього театру.

Зі сторінки користувача у мережі Facebook

Першу любов можна бачити щоразу, коли закриваєш очі, її можна забути, таких любовей може бути не одна.

Я не пам'ятаю, скільки мені було років, але точно пам'ятаю це відчуття. Я сиділа у глядацькій залі, дивилась на сцену, і мріяла стати акторкою. І знала, що виросту, буду бізнесвумен — тоді це було модне слово, і приходитиму в театр з жалем, що так і не стала акторкою.

Зараз я не шкодую, що не стала. Але завжди приходжу в театр з великою любов'ю.

Щойно вийшли з вистави «Вечеря з диваком». Я тааааак давно так не сміялась. Це прекрасно, це так по-рідному!

Дякую Станіслав Лозовський. Ось тоді, в дитинстві, я передивилась всі вистави з вами. Це любов :)

Привіт від друзів з Києва і Дніпра, які теж сьогодні дивились — кличуть на гастролі!
Відгук зі сторінки у мережі Facebook

Вчора з дітворою відвідали наш театр... Всі в захваті))) Всю дорогу цитували Стецька (актор- талант справжній) , дівчина що грала роль Уляни має шикарний голос... Молодці...

Музичне оформлення, світло - супер. Наталія Боярська - браво! Вікторія Клєщєнко-Пилипчук, Катерина Лапіна, Олег Пшин - чудові) Ігоря Ніколаєва було дуже мало, шкода... Свою частину поеми він ніби "відпрацював"... Сподобались переходи від суду до роздумів, від суду до спогадів і т.д) Крутіння сцени і фінал дещо нагадував "Тіни забутих предків" і усі інші вистави у технічному плані, але що зробиш, використовуємо ресурси по-максимуму :) Мікрофони, які періодично тріщали дещо докучали, думаю, можна виправити якимось чином цю проблему) І ще в момент діалогу Ніни Ніколаєвої з Ігорем Ніколаєвим - дуже різкий контраст звуку, адже, вона говорить у мікрофон, а він ні. Гриць у виконанні Станіслава Лозовського - усю виставу Станіславський в мені кричав "не вірю!". Не знаю, хто займається підбором акторів на головні ролі, але невже обов'язково, щоб Станіслав грав головні ролі практично у кожній виставі? Розумію, що все це дуже суб'єктивно, але з вистави в виставу він абсолютно однаковий, грає беземоційно і просто ніяк. Обличчя і фігура - це ще не актор. Актор - це не обличчя... А таке враження, що підбирають на роль по статурі і по тому, хто Заслужений артист України. Нічого не маю проти Станіслава, але дивишся на його "гру" з вистави в виставу і не відчуваєш ні-чо-го... Ніна Ніколаєва молодець) Вітаю з прем'єрою!

З радістю б глянув цю виставу вперше)

Я залишилася розчарована і навіть обурена тим, які цінності транслює ця казка!!! Діти спостерігали як Лисиця принижує, зневажає, ображає, обманює Вовка. Більше того, вона наголошує на тому, що злочини допустимі, аби лишень тебе не спіймали "на гарячому" Вовк виставлений якимось недоумком,слабохарактерним героєм чоловічої статі, який дозволяє Лисиці так із собою поводитись. Щойно вилуплене курча знає більше про виховання ніж дорослий звір. А фраза: "Найкраща мама-це татусь!" ???? Що навчає ця казка?? Яку поведінку демонструє? А сімейні стосунки? Лисиця в якості мами знецінюється і принижує батька при дитині! А батько! Не має мужності сказати правду і лиш би курча не дізналося її (правду від лисиці) готовий ризикувати життям своєї "дитини". Що ми виховуємо в наших дітях такими виставами?! Які норми поведінки, спілкування показує ця вистава?? Це жах!! Хочеться, щоб дітки більше бачили добра і культури поведінки. Адже вони наше майбутнє і виховуємо його ми з вами.
Також було неприємно коли після вистави батьки з дітками хотіли сфотографуватись біля ялинки в театрі, а працівниця театру( жіночка в літах) обурювалася цьому і проганяти їх! Це псує атмосферу свята(((

Можете будь ласка написати ціну квиточка на 21 січня 18 року? Дуже дякую за відповідь.

Ціна квитка залежить від місця у залі. Орієнтовно 50 грн. Найкраще, щоб з цим питанням ви звернулись у касу (0362) 63-34-47 (з 13.00 до 19.00 крім понеділка). Приємного перегляду

От нашей семьи,наши соболезнования,мы помним Аллу Александровну,и не за будем её ни когда.

Цікаво, більш траурнішої картинки на афішу не знайшлося? Це ж якась жесть чорна

Дуже вдячні за прекрасну виставу неперевершеному Ігорю Ніколаєву та чудовому Олегу Ягелюку!Здоров'я Вам та натхнення!!!

Цінуйте час! Не витрачайте його на дрібниці. Любіть життя! Бережіть справжніх друзів. Пам'ятайте найкращі моменти свого життя. І звичайно ж, наркотики - це зло, яке допоможе вам потрапити в інше життя, з якого на Землю вороття немає...
Про це вистава "Розмова, якої не було". Надзвичайно тонко, проникливо, яскраво, психологічно майстерно, пластично, кумедно, переконливо проживали актори життя своїх героїв. Браво, бравісимо, Ігореві Ніколаєву, виконавцю ролі Сашка, та Олегові Ягелюку (Ігор), і, безперечно, маленькому акторові - Дмитрові Ніколаєву!

З нетерпінням чекаємо на прем'єру! Афіша, до речі, дуже інтригуюча та наштовхує на думку, що нас чекає щось авангардне та захоплююче!

С наступающей премьерой всех

Креативно. Після перегляду вистави захотілося перечитати оригінал, щоб дослідити: чим же все завершилося?))
Особлива подяка костюмеру: цікавий і свіжий підхід.
Вистава сподобалася!

Не сподобалося.... це вперше за багато-багато років((((

Артисти у нас талановиті, але без хорошого режисера все стає схожим на великий беззмістовний балаган.

Вистава Маруся Чурай!!! Супер!!! Всю другу дію проплакала, дуже емоційно! Дякую акторам, постановка класна, музичне оформлення супер!!!