КАЛІКА З ОСТРОВА ІНІШМААН у ВІННИЦІ
Мартін МакДонах
Ірландська комедія
Тривалість: 3 год
Ірландська комедія
Тривалість: 3 год
"Каліка з острова Інішмаан" - одна з найвідоміших п'єс драматурга, оскароносного сценариста та режисера Мартіна Макдонаха. Він є автором сценаріїв до відомих кіностірчок "Сім психопатів", "Залягти на дно у Брюгге", "Три білборди за межами Еббінга, Міссурі", "Банші Інішерина".
"Каліка з острова Інішмаан" - це блискуча ірландська комедія не позбавлена надщемливих, чуттєвих моментів. Це історія про мешканців маленького острову, кілька кілометрів завдовжки. На перший погляд, нетерпимі до обставин у яких живуть та й зрештою один до одного, простакуваті та неотесані, вони вияляються насправді люблячими та благородними. Є й ті, як от юний Каліка Біллі, які мріють покинути острів іменуючи його не інакше, як "дірою". Та все ж люблять свою землю і повертаються у цей далекий від цивілізації край навіть з казкового Голлівуду.
П'єса впереше була виконана Королівським Національним Театром у театрі Коттесло в Лондоні 7 січня 1997 року.
Прем'єра вистави - листопад 2011 року
Переклад - Олена Петрів
Режисер-постановник - Володимир Петрів
Сценографія - Сергій Ридванецький
Художники по костюмах – Володимир Петрів, Анна Пілюгіна
Звукорежисер – Надія Устянчук
Художник по світлу – Дмитро Усик
Помічник режисера – Олександр Лоєвський
Художньо-постановочна частина – Неля Полєхіна
Бутафорія - Віра Сметанкіна
Технічне забезпечення сцени – Юрій Никитюк
Костюми -Тетяна Суржинська, Наталія Пашковська
Реквізит – Валентина Климішина
Зачіски – Наталія Висоцька
Столярні роботи – Василь Вєтров
Дійові особи та виконавці:
Біллі, каліка - артист драми Ігор Ніколаєв
Хелен - артистка драми Вікторія Клєщенко-Пилипчук, артистка драми Катерина Лапіна
Кейт - артистка драми Емілія Морозюк, артистка драми Ольга Лозовська
Ейлін - Тетяна Тертичка, народна артистка України Ліна Ізарова
Джонніпатінмайк - народний артист України Георгій Морозюк, заслужений артист України Андрій Куделя
Мамця - артистка драми Валентина Антонішина, заслужена артистка України Алла Луценко
Бартлі - артист драми Володимир Федінчук
Лікар - заслужений артист України Петро Ліснічук
Малюк Боббі - заслужений артист України Віктор Янчук, артист драми Андрій Шевчук
Якщо Вам сподобалась вистава, рекомендуємо також переглянути:
Фото до вистави
Коментарі
Сторінки: 1 2 3 ... 6 7 8 наступна>
21.11.2011 11:13 Ігор пише:
Він кохав її усе життя. Кохав, але боявся про це сказати. Заради неї він залищив усе, щоб повернутися і жити з нею, або не жити взагалі.
Він - це каліка Біллі з острова Інішмаан...
Вже відзвучали оплески сузір'ю талановитих акторів, які так чудово втілили близькі і зрозумілі почуття людей з далекої та незбагненної Ірландії. Можна довго говорити про сюжетні лінії твору, можна з літературно-критичних точок зору говорити про авторське й режисерське бачення твору, але мені - простому глядачеві - хочеться говорити про своє... Хочеться говорити про віру в справжнє кохання, яку дарує цей твір, про велике серце маленької людини, яке сповнює життєлюбства та надії на краще, про віру в себе. А ще хочеться вірити в те, що абсолютно усі ми, попри будь-які фізичні вади і недоліки, маємо право на щастя, яке, виявляється, зовсім поруч. І навіть якщо це щастя має образ чорноволосої, бешкетуватої Чуми-Хелен...
Сцена - не фільм, де камера створить потрібний ракурс, а техніка щось забере чи додасть. Сцена - це арена почуттів, феєрія емоцій, які даровані одними людьми іншим.
Низький уклін усім тим, хто долучився до створення цієї вистави і подарував нам, глядачам, віру в кохання, віру в краще.
Він - це каліка Біллі з острова Інішмаан...
Вже відзвучали оплески сузір'ю талановитих акторів, які так чудово втілили близькі і зрозумілі почуття людей з далекої та незбагненної Ірландії. Можна довго говорити про сюжетні лінії твору, можна з літературно-критичних точок зору говорити про авторське й режисерське бачення твору, але мені - простому глядачеві - хочеться говорити про своє... Хочеться говорити про віру в справжнє кохання, яку дарує цей твір, про велике серце маленької людини, яке сповнює життєлюбства та надії на краще, про віру в себе. А ще хочеться вірити в те, що абсолютно усі ми, попри будь-які фізичні вади і недоліки, маємо право на щастя, яке, виявляється, зовсім поруч. І навіть якщо це щастя має образ чорноволосої, бешкетуватої Чуми-Хелен...
Сцена - не фільм, де камера створить потрібний ракурс, а техніка щось забере чи додасть. Сцена - це арена почуттів, феєрія емоцій, які даровані одними людьми іншим.
Низький уклін усім тим, хто долучився до створення цієї вистави і подарував нам, глядачам, віру в кохання, віру в краще.
23.11.2011 10:05 Катерина пише:
Після перегляду вистави емоції просто переповнюють. Настільки правдиво,життєво,реалістично відтворена повсякденність, що просто диву дивуєшся, як ми не помічаємо навколо себе таких простих і, водночас, таких потрібних речей...
Дякую усім, хто долучився до відтворення реальності у свідомості небайдужого глядача. Завдяки Вам широко розкриваються очі і затамовується подих в передчутті нового....
Дякую усім, хто долучився до відтворення реальності у свідомості небайдужого глядача. Завдяки Вам широко розкриваються очі і затамовується подих в передчутті нового....
04.12.2011 12:47 Ігор пише:
Вже вкотре переглядаю виставу і вкотре аплодую акторам за майстерно передані емоції, за життєві образи та довершені почуття...
А ще хотілося б підкреслити роль музики в цій виставі. Тужлива і мальовнича композиція Клінта Менсела дивовижним чином "домальовує" образи та доповнює різнобарвну картину почуттів...
Чудовий склад акторів, подарована віра у справжнє кохання та музика, яка торкає найпотаємніші струни душі - ось те, завдяки чому вже втретє із задоволенням переглядаю цю виставу.
А ще хотілося б підкреслити роль музики в цій виставі. Тужлива і мальовнича композиція Клінта Менсела дивовижним чином "домальовує" образи та доповнює різнобарвну картину почуттів...
Чудовий склад акторів, подарована віра у справжнє кохання та музика, яка торкає найпотаємніші струни душі - ось те, завдяки чому вже втретє із задоволенням переглядаю цю виставу.
05.12.2011 10:11 Олексій Кривошеєв пише:
Вчора був на виставі. Давидюк у ролі каліки Біллі - геніальний. У мене аж мурашки по спині бігали. Браво!!!
Тепер хогчу ще побачити Ніколаєва.
Скажу чесно, вчора після вистави я не міг відповісти однозначно: подобається вона мені чи ні. Сьогодні можу сказати точно: ДУЖЕ сподобалась. Принагоді піду подивитись ще раз на інший склад акторів.
Цікаво буде подивитись Янчука в ролі малюка Боббі і Сергія Бондарука в ролі Бартлі.
Тепер хогчу ще побачити Ніколаєва.
Скажу чесно, вчора після вистави я не міг відповісти однозначно: подобається вона мені чи ні. Сьогодні можу сказати точно: ДУЖЕ сподобалась. Принагоді піду подивитись ще раз на інший склад акторів.
Цікаво буде подивитись Янчука в ролі малюка Боббі і Сергія Бондарука в ролі Бартлі.
06.12.2011 00:57 Олена пише:
Також вчора була на виставі!!!!! Я в шоці!!! Які талановиі люди живуть у нас в Рівному! Від вистави в захваті, від гри акторів....Всі сподобались, але найбільше, звичайно, Вячеслав Давидюк!!! Вистава цікава, весела і в той же час якась драматична, постійно тримали в напруженні, що ж будев кінці...
06.12.2011 11:54 Я так думаю пише:
Так от! Варто рівнянам починати розуміти, що вистави місцевого театру подекуди в рази сильніші, аніж гастролерські. Бо часто чую серед рівнян: "А що там наш театр! Он Пітер приїде або Львів, ото театри, а наші що..." І одразу так стає боляче, що декотрі мої земляки навіть не підозрюють, який скарб маємо у серці міста! Проте я переконана, що розуміння того, що наше краще, - це спрва часу!
10.12.2011 16:06 Сова пише:
Образ каліки Біллі розриває серце... і досі не розумію, чому це комедія... В будь-якому разі, Браво неповторним акторам Рівного!
10.12.2011 16:08 Сова пише:
Ігоре, не потрібно переоповідати основні відтінки сюжету, адже можливо хтось ще не став свідком цього видовища.
10.12.2011 23:23 Студент пише:
Сова,а це не комедія.Це ірландська комедія.Думаю так задумано. А що вистава кльова- факт.Браво!Браво!Браво!
11.12.2011 02:15 Сова пише:
Студент, ти маєш на увазі це таке специфічне розгалуження почуття гумору Британських островів?) Загалом, цікава думка.
12.12.2011 14:18 Олександра пише:
Я також думаю, що це не зовсім комедія ,але вистава просто СУПЕР, особливо друга дія...
12.12.2011 18:45 наталя пише:
На жаль, виставу ще не бачила - не в місті живу... Але згідна з тим, що трупа рівненського драматичного вийшла на якісно інший рівень в останні роки. Наші актори можуть впевнено конкурувати із столичними театрами!
12.12.2011 21:09 Ігор пише:
Цілком і повністю погоджуюся із попереднім дописувачем Наталією.
Відповідно до одного напівправдивого-напіванекдотичного вислову, театр починається з вішалки. Проте, мені хочеться вірити, що починається театр саме з актора - з його таланту, майстерності, вміння... Рівне - приклад того, що навіть у маленькому місті може знаходитись великий храм Мельпомени, де мистецтво наближається до простого глядача, емоції й думки стають спільними, а бажання жити й творити - нестримним.
Відповідно до одного напівправдивого-напіванекдотичного вислову, театр починається з вішалки. Проте, мені хочеться вірити, що починається театр саме з актора - з його таланту, майстерності, вміння... Рівне - приклад того, що навіть у маленькому місті може знаходитись великий храм Мельпомени, де мистецтво наближається до простого глядача, емоції й думки стають спільними, а бажання жити й творити - нестримним.
16.12.2011 19:16 Оля пише:
Дуже сподобалось,душевно ,так гарно все було перекладено і зіграно.Актори прекрасні,браво!
Після вистави стояла зі сльозами на очах і плескала до тих пір поки перестала відчувати кічники пальців,шикарно!
Після вистави стояла зі сльозами на очах і плескала до тих пір поки перестала відчувати кічники пальців,шикарно!
03.01.2012 22:06 Наташа пише:
піду 3 раз))))) Вистава шикарна, а актори - нема слів! Браво!
12.01.2012 17:28 Стася пише:
А що ще можна коментарі писати? Як на мене тут особливо і не напишешся, тому що можна тільки кричати: "Браво!!!", плескати у долоні і як-небудь витирати сльози... Молодці, все зроблено блискуче! Неймовірно!
28.01.2012 00:36 ОООлександра пише:
Насправді, у мене дуже двояке враження після вистави. З однєї сторони я бачу причини, чому варто сходити на цю виставу. До прикладу, щоб побачити сучасну драматургію. Або ж щоб познайомитись із трендовим драматургом МакДонахом. Та щоб посміятись крізь сльози ;) Але з іншої сторони, якби не кінцівка, ця трагікокомедія (а не комедія, на мою думку) мене не надто вразила. Постійно дратувала аж занадто сучасна поведінка Хелен (не думаю,що учні,які сиділи в залі,дослухались до якогось сенсу, аніж те,що тепер навіть в театрі некультурно висловлюються). Ще одне...хочу подякувати Микиті,що грав Бартлі. Це було сміщно і чудово. Дякую Вам усім за виставу!!!!
28.01.2012 18:35 Елінор пише:
Кожна думка має право на існування. Хтось захоплений виставою, хтось розчарований. А я дещо збентежена.
Коли йдеш до театру, то відчуваєш себе аристократом, приєднуєшся до високого мистецтва і вчишся його цінувати.
З подругою ми обрали дану виставу, прийшли до театру і почалося... Ми були до краю вражені текстом (стільки нецензурних слів я за своє життя ще не чула).На нашому балконі творилося неймовірне. Біля подруги сиділа новоспечена парочка, яка була непроти практикувати камасутру. У першому ряді постійно цілувалися і через них було погано видно виставу. Жінка, яка продавала програмки, грубила.
Сила деталей в тому, що їх багато.
Ще не на достатньому свідомому рівні знаходяться глядачі, і не розуміють як потрібно поводитися в театрі.
Щодо вистави, то вона simple,але це вже справа її творця. Те, що він намагався передати, вважаю, глядачі вловили, і кожен вбачав у ній щось своє, що близьке. Гра акторів - хороша. І дійсно їм за це респект.Тому, вони заслуговують відповідний рівень глядачів. Чого і всім бажаю.
Коли йдеш до театру, то відчуваєш себе аристократом, приєднуєшся до високого мистецтва і вчишся його цінувати.
З подругою ми обрали дану виставу, прийшли до театру і почалося... Ми були до краю вражені текстом (стільки нецензурних слів я за своє життя ще не чула).На нашому балконі творилося неймовірне. Біля подруги сиділа новоспечена парочка, яка була непроти практикувати камасутру. У першому ряді постійно цілувалися і через них було погано видно виставу. Жінка, яка продавала програмки, грубила.
Сила деталей в тому, що їх багато.
Ще не на достатньому свідомому рівні знаходяться глядачі, і не розуміють як потрібно поводитися в театрі.
Щодо вистави, то вона simple,але це вже справа її творця. Те, що він намагався передати, вважаю, глядачі вловили, і кожен вбачав у ній щось своє, що близьке. Гра акторів - хороша. І дійсно їм за це респект.Тому, вони заслуговують відповідний рівень глядачів. Чого і всім бажаю.
29.01.2012 01:25 Ольга пише:
Загалом вистава сподобалась,перш за все хотілось би відзначити роботу Ігоря Ніколаєва, адже це дійсно
важко - відчувати те,що відчуває каліка. Гра актора була правдивою і переконувала у всьому. Цього ж не можу сказати про деяких інших, як , наприклад про Вікторію в ролі Хелен. На мою думку,цей образ не зовсім довершений,або актриса просто ще не знайшла себе у цій ролі. Погоджуюсь з тим, що у виставі багато нецензурних висловів, але постановка виходила з п"єси, і повірте у першоджерелі набагато більше таких висловів,хоча останнім часом,як я помітила, вважається "крутим" виносити цей бруд на сцену, особливо на камерних виставах. Що маємо в житті - те і на сцені. А як ви хотіли? Ну от, маєте, подивіться як ви виглядаєте збоку,це теж своєрідний урок,для розуміючих ,звісно. Образ Хелен здався мені занадто вже брутальним, і з її виходом на сцену мені тяжко було сприйняти її як персонажа, а не актрису,що виконувала роль. Хоча ,можливо, це вина режисера, який дав Вікторії не правильне завдання. Також не до кінця преконав мене Джонніпатінмайк, забагато було гри. В сценах з сестрами Кейт та Ейлін не вистачало якоїсь гостроти, я б назвала ці сцени "маленькими чорними дірами вистави". Окремий плюс Микиті Кондратюку з його "цукерочками". Хотілось би подивитись виставу у іншому складі, для порівняння.
важко - відчувати те,що відчуває каліка. Гра актора була правдивою і переконувала у всьому. Цього ж не можу сказати про деяких інших, як , наприклад про Вікторію в ролі Хелен. На мою думку,цей образ не зовсім довершений,або актриса просто ще не знайшла себе у цій ролі. Погоджуюсь з тим, що у виставі багато нецензурних висловів, але постановка виходила з п"єси, і повірте у першоджерелі набагато більше таких висловів,хоча останнім часом,як я помітила, вважається "крутим" виносити цей бруд на сцену, особливо на камерних виставах. Що маємо в житті - те і на сцені. А як ви хотіли? Ну от, маєте, подивіться як ви виглядаєте збоку,це теж своєрідний урок,для розуміючих ,звісно. Образ Хелен здався мені занадто вже брутальним, і з її виходом на сцену мені тяжко було сприйняти її як персонажа, а не актрису,що виконувала роль. Хоча ,можливо, це вина режисера, який дав Вікторії не правильне завдання. Також не до кінця преконав мене Джонніпатінмайк, забагато було гри. В сценах з сестрами Кейт та Ейлін не вистачало якоїсь гостроти, я б назвала ці сцени "маленькими чорними дірами вистави". Окремий плюс Микиті Кондратюку з його "цукерочками". Хотілось би подивитись виставу у іншому складі, для порівняння.
29.01.2012 10:38 Стася пише:
Приєднуюсь до пані Ольги (вибачте, якщо вам таке звертання неприємне)у тому що цікаво подивитись на інший склад акторів. Чи не можна дізнатись, коли який склад буде грати?
Але про Хелен я не згідна. Я знаю, що кожен має право на свою думку. Я бачила Хелен у виконанні Вікторії Клещенко-Пилипчук, і мені сподобалось. А до того ж я вважаю, що ця брутальність, яка може виглядати несправжньо і є потрібною. Це ж не вистава, де чітко діляться на "хороших" і "поганих". Усі герої хочуть здаватися таким байдужими, грубими, мовляв "не підходьте!", але у них є почуття, як і в усіх людей. Тому деяка їхня поведінка трошечки несправжня. Не як акторів, як персонажів. Вибачте, якщо я когось образила, я просто висловила свою думку, як і Ви.
Але про Хелен я не згідна. Я знаю, що кожен має право на свою думку. Я бачила Хелен у виконанні Вікторії Клещенко-Пилипчук, і мені сподобалось. А до того ж я вважаю, що ця брутальність, яка може виглядати несправжньо і є потрібною. Це ж не вистава, де чітко діляться на "хороших" і "поганих". Усі герої хочуть здаватися таким байдужими, грубими, мовляв "не підходьте!", але у них є почуття, як і в усіх людей. Тому деяка їхня поведінка трошечки несправжня. Не як акторів, як персонажів. Вибачте, якщо я когось образила, я просто висловила свою думку, як і Ви.
