Стася, ви щаслива людина!.. А мені довелося.
Взагалі дивуюся - хто запрошує таких "митців".

Ірино,Митці - вони і є Митці! Їм потрібно це прощати!)

Згідна з пані Театралкою!!!)))))

Також підтримую Театралку! Головне - це відкриття і постановка такої вистави! Якшо вже говорити про гроші - вони не такі вже і великі, а глядачам відсидіти в кріслі "майже" чотири години набагато легше порівняно з тим, що акторам потрібно відпрацювати на сцені цих "майже" чотири години! Особисто я чекаю цього дня з нетерпінням!! Бажаю всім терпіння і гарних вражень від прем"єри!!

І якщо з Лозовським режисер вже працював у "Берестечку", то взяти Янчука наполіг директор театру Володимир Петрів , якого у цій ролі спочатку хотів бачити сам Дзекун. Смішне речення)

Йдеться про те, що Петрів мав грати у цій виставі. Згодом він порекомендував режисеру Янчука, який є хорошим талановитим актором! Це справді буде подія)

Шановні!!!! Відкриття сезону на носі!!! І прем"єра!!!! Цим потрібно перейматися, шукати гарне вбрання, замовляти букети квітів для вручення акторам, а ви перепалку влаштували!!!! "Давайте жить дружно!"!!!!

Не розумію, яка мета цієї сторінки, аби чути тільки гарні думки? Вчора така була перепалка, а сьогодні частково повідомлення вилучено. Панове,вмійте достойно сприймати критику,не показуйте слабкості.

Вилучені коментарі, які не стосуються життя театру. Окрім того пряма образа відвідувачів сайту. Прошу вибачення, але коментарі, які принижують гідність відвідувачів сайту або будь-кого іншого вилучатимуться! Обговорення вистав негативне чи позитивне вітається, але без особистих образ

Не може не вражати дві речі - по-перще, як можна обговорювати виставу, яку ще не ніхто не бачив і, по-друге, навіщо ходити в театр, якщо важко всидіти на стільці більше години?..
Як на мене, варто лише радіти й дякувати тому, що театр не лише вражає постмодернізмом "Гамбіту" чи абсурдизмом "Калігули", а повертається до "святая-святих" кожного театру - вічної класики, на кшталт "Ревізора" та "Сватання на Гончарівці". В таких виставах головне не тривалість, не вартість квитка й не місце в залі, а та хвиля позитиву, тепла й усмішок, яка вже не один десяток років поглинає вдячних глядачів. Підкреслюю - вдячних глядачів!

ПОВНІСТЮ підтримую Ігора!!!!! Більше позитиву , народ!!!))

Ігор, а що Ви маєте на увазі під поняттям "вдячних глядачів" - це ті, котрим подобається все??? Так, я як ніхто ціную і поважаю труд актора, але дозволю собі не погодитися з Вашим твердженням - важливо все - і місце в залі, і тривалість вистави, і, навіть, глядачі поруч!!!Так, якщо дійство на сцені захоплює - на певні незручності реагуєш простіше, але коли не можна висідити і 1-2 години (а такі вистави у нас, погодьтесь, є(((, то дратує все, навіть парфюм чи зачіска тих, хто сидить позаду...

Зачіска тих, хто сидить позаду? Тих, хто спереду - це я ще розумію...))
Не можу сказати, що згідна тільки з паном Ігорем або з пані Шанувальницею. Особисто мені по духу ближчий коментар пана Ігора, але також дозволю собі зауважити, що бувають момети, коли оточуюча ситуація не може не дратувати. Я маю на увазі тих самих глядачів поруч, місце у залі, тощо. Ситуації справді бувають різні, але все-таки не варто настроюватись на погане, потрібно думати про приємне і намагатися якомога менше звертати уваги на такі дрібниці. І ще раз про тривалість вистави.
1) Не впевнені, що витримаєте - не варто зайвий раз себе травмувати. Серйозно. Ніхто ж нікого не силує. Я розуміє, що може бути ситуація "і хочеться, і колеться", але усім треба якомога реальніше оцінювати свої можливості.
2) Не варто настроюватися на погане!!!! Досить песимізму!!! Бережіть свої нервові клітини, врешті-решт!!
3) Справді, обговорення вистави краще вести після перегляду. До зустрічі на обговоренні вистави!))

До пані Шанувальниці - під словами "вдячні глядачі" я маю на увазі тих небагатьох, які здатні бачити не лише те, що на сцені, а й те, що за кулісами. Кожна вистава - це результат неймовірно складної роботи цілої групи закоханих у свою справу людей. І вдячним треба бути вже за те, що вони не сидять на місці, а творять, працюють, "палають" ідеями та емоціями й хочуть подарувати нам хоч частинку свого бачення світу й своїх думок. І навіть якщо в них щось не виходить чи виходить не зовсім так - це вже результат, до якого нам, стороннім спостерігачам, ще ой як далеко.

Декілька днів спостерігаю за цим обговорення. Така складається думка, що актори, які щось не поділили між собою в театрі, вирішили поспілкуватися таким чином. Не розумію, чесно кажучи, нікого! Одні говорять про гроші, інші про час, про те як важко актору на сцені. Люди чим ви переймаєтьсь? Не йдіть до театру, а якщо хочеться і не можете досидіти до кінця, бо на вашу думку "немає вистави" - вийдіть їз залу і йдіть геть. Наступне. Не знаю, що порадити тим хто переживає за важку працю акторів... А ви подумайте чи ваша легша і чи її оцінюють інші. А може, якщо праця їхня така важка, то запропонувати акторам піти працювати у шахту, там буде легше? Це їхня робота. Звичайна, як і ваша. І гадаю, що отримують вони за нею не стільки, як приміром я. Вибачте, але сказала те що думаю.

Привіт. Дуже хороша вистава. Я вважаю, що кожен знайде щось своє в кожному персонажі. Як щиро показане кохання між герояма. Таке враження, що і вжитті вони є парою. Режисеру, браво!

Дякую за чудову виставу!!! Бачила її вже чотири рази і хочу побачити ще. Прохання до організаторів афіши - поставте виставу на суботу, бо живу в Києві,вихідні дні - субота і неділя, Субота - це єдиний день коли я зможу вирватись до Рівного і насолодитися цим шедевром знову!
Дякую!!!

дуже дуже дуже чудова вистава.....ми в захваті від неї!!!актори пречудові....дякую їм=)

Відбулася прем'єра, відзвучали бурхливі оплески безсмертній та вічно актуальній історії...
Якби лише знав його світлість Микола Васильович якої актуальності набуде його творіння в наш час, якими безпомилково впізнаваними та гротескно-іронічними стануть його образи в нашому постмодерністичному суспільстві!
Від побаченого хочеться нестримно сміятись та сумно плакати. Сміятись над образом "тупого, наче сивий мерин" чиновником, а пдакати від того, що ці люди так і живуть поруч з нами, начебто й не зникали нікуди з часів великого Гоголя.
Хай там як, але правий був ще один вічно живий творець П'єр Огюстен Бомарше, який у свій час сказав: " Я спішу посміятись на усім, інакше мені довелося б заплакати!"

Нет ни малейших сомнений в высоком художественном уровне этой постановки, с чем можно поздравить театр, а так же поиметь надежду, что художественного руководителя театра Петрива, таки, задушит жаба.