05.10.12
"У мене для вас пренеприємна звістка…". Ревізор у Рівненському облмуздрамтеатрі
Рівненський актор Стас Лозовський зіграє Хлестакова у постановці рівненського драмтеатру "Ревізор". Цим проектом відкриють новий театральний сезон 25 жовтня. Проект — масштабний та амбіційний. За нього взявся добре відомий місцевим любителям театру Олександр Дзекун, який каже, що це вже третя для нього постановка твору Гоголя, що є для режисера проблемою, адже він як визнаний у театральному світі майстер повторювати свою роботу не хоче.

Тому в нову постановку режисер увів уривки з гоголівських творів "Шинель", "Невский проспект", "Записки сумасшедшего". Дзекун стверджує, що глядача чекає "зовсім невідомий твір". І наголошує, що робить "історичну виставу", тобто намагається в усіх деталях відповідати духу Росії ХІХ сторіччя: у декораціях, одязі, реквізиті. Постановник задіяв ледь не весь творчий склад театру. Головні ролі Хлестакова та Городнічего зіграють Стас Лозовський і Віктор Янчук. І якщо з Лозовським режисер вже працював у "Берестечку", то взяти Янчука наполіг директор театру Володимир Петрів , якого у цій ролі спочатку хотів бачити сам Дзекун.

Цікаво, що у постановника та художнього керівника театру Петріва різні бачення щодо тривалості вистави. Дзекун стверджує, що публіку чекає повний варіант п'єси з режисерськими додатками, що може розтягнутися майже на чотири години. Тоді як Петрів, розуміючи, що звичайному глядачеві це забагато, каже, що "Ревізор" — це дві дії по півтори години кожна.

Андрій Матвіїв, Рівне вечірнє №75, 4-10-2012

переглядів: 4053

Коментарі

Сторінки:  <попередня  1  2
11.10.2012 23:43 Ігор пише:
До пані Шанувальниці - під словами "вдячні глядачі" я маю на увазі тих небагатьох, які здатні бачити не лише те, що на сцені, а й те, що за кулісами. Кожна вистава - це результат неймовірно складної роботи цілої групи закоханих у свою справу людей. І вдячним треба бути вже за те, що вони не сидять на місці, а творять, працюють, "палають" ідеями та емоціями й хочуть подарувати нам хоч частинку свого бачення світу й своїх думок. І навіть якщо в них щось не виходить чи виходить не зовсім так - це вже результат, до якого нам, стороннім спостерігачам, ще ой як далеко.
12.10.2012 20:27 Марія пише:
Декілька днів спостерігаю за цим обговорення. Така складається думка, що актори, які щось не поділили між собою в театрі, вирішили поспілкуватися таким чином. Не розумію, чесно кажучи, нікого! Одні говорять про гроші, інші про час, про те як важко актору на сцені. Люди чим ви переймаєтьсь? Не йдіть до театру, а якщо хочеться і не можете досидіти до кінця, бо на вашу думку "немає вистави" - вийдіть їз залу і йдіть геть. Наступне. Не знаю, що порадити тим хто переживає за важку працю акторів... А ви подумайте чи ваша легша і чи її оцінюють інші. А може, якщо праця їхня така важка, то запропонувати акторам піти працювати у шахту, там буде легше? Це їхня робота. Звичайна, як і ваша. І гадаю, що отримують вони за нею не стільки, як приміром я. Вибачте, але сказала те що думаю.
25.10.2012 23:52 Ігор пише:
Відбулася прем'єра, відзвучали бурхливі оплески безсмертній та вічно актуальній історії...
Якби лише знав його світлість Микола Васильович якої актуальності набуде його творіння в наш час, якими безпомилково впізнаваними та гротескно-іронічними стануть його образи в нашому постмодерністичному суспільстві!
Від побаченого хочеться нестримно сміятись та сумно плакати. Сміятись над образом "тупого, наче сивий мерин" чиновником, а пдакати від того, що ці люди так і живуть поруч з нами, начебто й не зникали нікуди з часів великого Гоголя.
Хай там як, але правий був ще один вічно живий творець П'єр Огюстен Бомарше, який у свій час сказав: " Я спішу посміятись на усім, інакше мені довелося б заплакати!"
Сторінки:  <попередня  1  2


Додати коментар

Ім'я:
Текст повідомлення:
Контрольне число:
CAPTCHA Image
інша картинка
Введіть набір цифр на малюнку

 

Читайте також: