Вітаю усіх-усіх з прем"єрою! Або так: #Войцек, з Днем Народження!:) Глядачі ділилися, що цю виставу треба дивитися не раз, і я цілком згідна. Зауважте - Треба. Дивитися. Ви мусите її побачити. (мусите мало підкреслене, але "не судьба").
Вистава складна. Ну як, ніби оті коробочки/рюкзачки з якими носилися герої - з одного боку, все просто, все зрозуміло, чотири кутки, а як почнуть з них щось складати, перевертати то нічого не просто, виявляється... Увечері пробувала переказати "те, що сподобалося", і зрозуміла, що людям, які не бачили виставу, просто не передаси всього. Мови не вистачить. Бо як передати ритмічність вистави, музику, моменти тишини чи без слів, коли мені навіть і не хотілося тих слів, бо вони звучали б дико, як передати страх, нерозуміння, хвилювання..
Перечитую написане, і все думаю, як би висловити те, що було всередині і вдаряло чи то в голову, чи то в душу. І як то спростити.
Вистава якась правильна. Це важко передати. Вона не може подобатись так, як подобається, наприклад, "Біла Ворона", чи "Сватання на Гончарівці" (хоча я й кажу, що "Войцек" мені сподобався). Не знаю, як вона народжувалась, як поставала у таємничому закуліссі, але вона на диво спокійна й плавна, ніби вже зіграна. Може то для мене так... У ній ніби немає зайвого - декорації, костюми, музика, актори, репліки. Все якраз у таких пропорціях, щоб глядач сидів заворожено і з острахом дивився на те, що на сцені і відчував, що, так, в душі щось волею-неволею зачіпається. Ота темна сторона, яка просить ніж..
Мене знову занесло. Дуже багато ще мусить бути сказано і передумано. Як сходимо на виставу (хто ще раз, хто вперше), то побалакаємо, добре?
Сонечки, ще раз вітаю з прем"єрою, і Дякую за виставу усім, хто був до неї причетний, хто її створив і показав нам!
#невиліковний_театрал

Наши поздравления с премьерой,и с закрытием сезона.

Щойно вийшов із вистави. Враження: БРЕД повний, декілька разів задрімав,думав піду після першої дії, але антракту не було. Моїй дівчині також було не цікаво. Це не та вистава, де можна відпочити,отримати задоволення від побаченого. Дарма потрачений час. Не раджу.Скучно.Якийсь бардак, а не вистава.

Цікава і незвична вистава. Явно,не всім вона сподобається. Але гра акторівяк завжди на висоті. Але....Адміністрація театру!!! Робіть щось зі звуком. Дуже тихо і не чутно слів акторів. І це на 7 ряду, А що вже казати про глядачів на балконі. Потрібно, мабуть уже використовувати мікрофони. Прийміть до уваги.

Досить двоякі враження від самої вистави, але не можу не відмітити ПРЕКРАСНЕ музичне оформлення та гру світла! Браво! І звісно ж, браво акторам :) Вітаю Володимира із, здається, першою головною роллю, він чудово справився з нею!

Надзвичайно складна вистава.
Спочатку складно було зрозуміти Що відбувається.
А після вистави складно було зібрати себе в руки, бо мене накрив вибух емоцій.

Трішки позитиву:
Дуже чуйно в закоханої пари дитинка вийшла.
Сподобалось одночасне перебування на сцені мами і тата - ніби паралельні світи - ні,один і той же час, одна й та ж реальність,у кожного своя.
Ну і ящички - хто б подумав, скільки змісту може бути в примітивних предметах.

Вперше за все життя мені сподобалась гра акторів. Я вражена і глибиною змісту драми, і музичним та світловим супроводом, і акторами. Хто хоче легкості, тут її не отримає. Тут треба думати.

Яка жахлива вистава! Із всіх вистав - сама жахлива. І луна сьогодні теж жахлива-як жіноче обличчя покраїли, відкромсали шматок. Але.Володимир Федінчук "Я не граю на сцені, я на сцені живу" - дуже сильно зіграв свою роль.Він весь був як оголений нерв. Улюблених акторів вкрай важко у цих образах бачити. Відчуття, що і на тебе отой келих спиртного з фляги чи холодної води з ведра вилили, тримаючи десь у підвалі чи попав ти у "Преисподнюю"-мабуть так вона і виглядає, те пекло. Прибили чимось. Важка вистава. Але одразу хапаєш себе на думці, що це театр драми. І все одно важка - скукожуєшся увесь у свому кріслі. Я от потім думала, коли все-таки вбивства та смерть ставиться у театрі, можливо "Ромео і Джулльєтта", "Портрет Доріана Грея" можна тоді поставити? Це теж дуже драматичні твори-один про КОХАННЯ, інший...о, про багато чого.І ще. Коли дитя на дерев'яному конику гойдалось потім, відчуття було, що от зараз ти сходиш з глузду під оцю музыку. Між іншим, музичне оформлення супер просто. Одним словом, я не критик, важко щось сказати. Це по такій п'єсі. Жахливій, як "Парфюмер" або "Сто років самотності". Доречі, коли такі вистави ставляться, можливо час і "Парфюмер" поставити? ЖахУ ще більше буде.Ні, актори, як завжди НА ВИСОТІ зіграли, режисура теж на висоті.Це просто така жахлива п'эса. Людям з психічними розладами мабуть краще не йти на цю виставу. Моя особиста думка.

21 сторічча...
Я не могла говорити..бо тремтів голос...мурашки по шкірі і це не від холода..
ТАК ГРАТИ МАЙЖЕ В ПОРОЖНІЙ ЗАЛІ!! Уклінно дякую актерам за неперевершену гру..за самовідданість..локдаун, карантин, ковід...Ми вчимось цінувати Мить! Дякую !
Спектакль драма "Войцек":
" Чи винне так перед ні?"
" Все може статись бо людина є людина..все може статись"..
" Солдат создан щоб загинути????рано чи піздно"
"Господи! Ні про що не прошу! Дозволь лише молитись".....
Гра Головного Героя Войцека - ВОлодимира Федінчука - неперевершена! це тотальний драйв емоції та енергетики!
ЩИРО ДЯКУЮ, КОжному причетному! і чекаємо на Премьери