Моя професія - синьйор з вищого світу
Моя професія - синьйор з вищого світу
Д. Скарначчі, Р. Тарабузі
Комедія на 2 дії
Тривалість: 2 год 30 хв
Прем'єра - 30 жовтня 2016 року

Переклад з італійської В. Гримича

Режисер-постановник – Народний артист України В.Петрів
Асистент режисера – Заслужений артист України С.Лозовський
Сценографія, костюми  – А. Пілюгіна
Музичне оформлення – Н.Устянчук
Художник по світлу – Д.Усик
Помічник режисера – О.Лоєвський, Л.Харченко

Професії бувають різними. Іноді навіть надто екстравагантними. Як от, наприклад, у голови убогого сімейства Леоніда Папагатто - вдавати «пташку високого польоту». Він ризикуватиме сотні разів, щоб прогодувати рідних.

Дійові особи та виконавці:


Леоніда Папагатто - артист драми Олег Пшин
Валерія, дружина Леоніди - заслужена артистка України Галина Цьомик
Матільда, сестра Леоніда - артистка драми Ольга Лозовська
Фйорелла, дочка Леоніди - артистка драми Юлія Крет,   артистка драми Марія Бурдяк
Роберто, син Леоніди - заслужений артист України Станіслав Лозовський
Веллуто, колишній злодій - Головний балетмейстер Віюк Олександр,   народний артист України Георгій Морозюк
Дідусь, інвалід - артист драми Сергій Бондарук
Єлєна, світська дама - заслужена артистка України Алла Луценко
Нікола, її син - артист драми Олег Ягелюк
Раймондо, кузен і опікун Ніколи - заслужений артист України Віктор Янчук
Кяреллі Дадда, світська дама, графиня - артистка драми Надія Євтушенко
Альфонсо Кйочча, барон - заслужений артист України Петро Ліснічук
Марчелло, розсильний - артист драми Юрій Ширко
Вітторіо, рознощик газет - Помічник режисера Олександр Лоєвський
Алексіс, слуга - заслужений артист України Андрій Куделя
Антоніо - артист драми Володимир Федінчук

 

Коментарі

Сторінки:  <попередня  1  2
09.06.2019 16:37 Нана пише:
Цікава вистава. А. Куделя так порадував. Це наш Луї де Фінес.А взагалі всі актори сподобались. Кожний зі своєю ізюменкою. Де в кого його просто через край,його, ізюму...чи родзинок?:)))Ну просто талановиті!:))) Але це дуже добре!Така важлива атмосфера у залі. Дуже багато літніх тіточок було у залі і мало молоді. Молодь на шашлик виїхала вся мабуть.З бабцями дивитись виставу було вкрай нудно. А сама вистава чудова!Часом атмосфера у залі вирішує усе.І сміх чудернацький деяких осіб вводив у смуток, нажаль...:) хоча мав би радувати. Завжди хочеться взяти з собою квіти. Але як їх поділити між усіма?:)Принаймі між улюбленими актрисами? Щоб нікого не образити. Музика неймовірно сподобалась, декорації. А.Куделя - це просто....прийди з поганим настроєм і вийдеш осяєний!!!Шансів просто піти отак додому ніяких!Вилікуваний від усіх хвороб настрою))) І не тільки він:))) Щоправда...вийшла з вистави і на зустріч бомж іде,тягне візок...якісь не ті часи у нас...
09.06.2019 16:37 Нана пише:
Я от сьогодні дивилась на артистів. Олег Ягелюк. Я розумію, що це усе Росія. І не можна зараз нічого такого грати. Але він дуже схожий на Сергія Єсеніна. Чи мені так здалося? Чи одній так здається? Можливо він міг би його зіграти на сцені???Хоча, напевно, це важка вкрай вистава була б і весела водночас....Мабуть не на нашій...Я просто не втрималась, щоб це усе написати. Хто б Айседору Дункан грав? Я здається знаю..Хоча це дуже відповідально...Не втрималась і написала це.
13.11.2019 22:16 Эмілія пише:
Пригадую виставу, вдруге її відвідала. Ніби якийсь художник вдалими мазками її намалював. Кожний образ і рух акторів продуманий до дрібниць. Дуже подобаються у театрі декорації і костюми,як музика підібрана. Актори-це ЩОСЬ. Олег Пшин так "змалював" або втілив образ ревнивого чоловіка, що просто от розуміш, які вони ті ревнивці насправді. Галина Цьомик-витончена, але водночас темпераментна, справжня італійка. Станіслав Лозовський так кумедно виконав роль, це дуже смішно. Алла Луценко-ну ось така і є аристократка. Мене завжди вражає гра Олега Ягелюка. "Мамин синочок" у виставі, хто б ще так зіграв. Доречі, знову відчуття не полишило- він має зіграти Єсеніна і добре, скажу вже, Айседору Дункан - Алла Луценко. Я дуже дякую театру, який надихає. З кожною виставою, яку ти відвідав, ти починаєш ще більше відчувати кольори, "смакувати" театр, якщо можна так сказати, як самі дорогі вина чи кон'як, які дуже рідко можна собі дозволити. Можливо і не вдале порівняння. Але не хочеться того вина у фойе. Бо у тебе і так такий стан завдяки тому, що відбувається на сцені. Ольга Лозовська теж дуже чудово зіграла. Ще В. Федінчук подобається. Колись у тебе якійсь один улюблений актор був і ти от ходив на нього чи на неї на вистави. А тепер ніби якась муза спустилась на театр. Кожна вистава-відкриття. Просто всі актори дуже гарні і талановиті, на піднесенні грають. Пластика, грація, гумор, краса зовнішня і ВНУТРІШНЯ, актори, яким як драма вдається неабияк, так і комедія, професіоналізм. Все це помножено на декорації дуже цікаві і костюми, оркестр, балет.У мене іноді відчуття, що зараз не 21 століття, а десь кінець 19, початок 20-го, коли прихожу до театру. Часом глядачі теж вдягаються так, ніби і того століття і не було, 20-го. І навіть відсутність ремонту у театрі на руку цьому відчуттю. :) Щось у цьому є. І ці вина у бокалах у фойє з цукерками, і привітними .. , не знаю, як назвати, якось теж додають якесь таке дивне почуття нереальності того, що відбувається. Ніби ти на якомусь кораблі, як "Тітанік", або тебе запросили на якусь дуже поважну, закриту, зустріч, де ти поважний гість. Або ти у театрі кінця 19 століття.Дякую!
Сторінки:  <попередня  1  2


Додати коментар

Ім'я:
Текст повідомлення:
Контрольне число:
CAPTCHA Image
інша картинка
Введіть набір цифр на малюнку