«Театр не школа, – стверджував один класик, – театр – розвага…». «Однак, – заперечував йому вже інший, не менш поважний класик, – до розваг також потрібно ставитися обережно… Адже до театральної зали, обравши саме цю виставу, прийшов глядач. Ми напустили туди темноти і можемо робити з ним, що завгодно...». Останню думку повною мірою сповідує творчий колектив Рівненського драмтеатру, починаючи роботу над будь-якою виставою.

Не потерпів, мабуть, занадто жорстокого слова "брехуха" у назві нової прем'єри рівненського драмтеатру її постановник Володимир Петрів. Тому й назвав свою роботу "Моя дружина…, або Як повернути чоловіка". Або не хотів бути схожим не безліч інших театрів колишнього Союзу, де п'єса американців Мергеріт Мейо і Моріса Еннекена до сих пір йде під оригінальною назвою "Моя дружина брехуха" ("Брехуха"). П'єса набула свого часу такої популярності, що з'явилися її різновиди. Зокрема, радянські композитори Вадим Ільїн та Геннадій Лукашов разом з поетом Юрієм Рибчинським написали музичну комедію, в якій американський сюжет розбавили стилізованою під джаз 20-30-х років музикою. Саме цей варіант для постановки і взяв художній керівник театру Володимир Петрів.