Про чотири відзнаки та як зародилася співпраця рівнян з режисером Максимом Голенком, який нині живе у Львові, та киянином Марком Дроботом — в етері "Суспільне. Спротив" розповів директор та художній керівник Рівненського академічного музично-драматичного театру, народний артист України, лауреат Шевченківської премії Володимир Петрів.
— Ви були на нагородженні. Що відчували в той момент? Чи це перша відзнака в історії рівненського театру?
— Емоції переповнювали. Ми сподівалися на якусь номінацію, але те, що отримали чотири відзнаки — я дуже тішуся. В історії рівненського театру було багато відзнак, але, оскільки премія "ГРА" заснована нещодавно, це лише п'ятий рік поспіль... В період пандемії вона проводилася онлайн і з початком повномасштабного вторгнення теж була під сумнівом. Із понад 150 заявок у цій "ГРІ", п'ятій, ювілейній, ми були номіновані на найкращу виставу, а здобули чотири нагороди. Звичайно, для колективу — це величезний успіх і ми сподіваємося, що не останній.
— Максим Голенко — київський і одеський режисер, який працює зараз у Львові, Марк Дробот — киянин, а колектив і сцена — рівненські. Як зародилася така співпраця?
— П'єса лежала в мене на столі дуже давно. І коли я Максиму запропонував зробити це у нас, він з величезним задоволенням взявся за це, бо прагнув зробити її ще раніше в одному з театрів України. Але, на жаль, це не вдалося — одеський театр на той час не працював і не міг працювати. І Максим запропонував долучити до нашої роботи кількох акторів з одеського театру — ми залучили. І ця дружба між нашими театрами допомогла у створенні цієї вистави.
Ми приступили до роботи у квітні після повномасштабного вторгнення. Вистава зародилася у ті страшні дні, але з великою любов'ю. І хочу сказати ще про автора. Нічого не відбулося б, якби не Наталка Ворожбит. Вистава — це візуалізація хорошого, якісного тексту і багато складових: це і звук, і світло, і декорації, і бутафорія.
— Журі також відзначило учасників вистави. Про які номінації йдеться?
— Максим Голенко — краща режисерська робота. І це логічно, якщо вистава краща, то й режисура відповідно мала б отримувати нагороду. Відзначений Марк Дробот — виконавець головної чоловічої ролі — Книжника. І мене дуже потішило, що міжнародне журі започаткувало ще одну премію — найкраще музичне рішення і ця нагорода дісталася нашому музичному тріо "Веремія" і Станіславу Лозовському. Я його називаю людина-оркестр, бо він володіє багатьма інструментами, пише музику.
— Наскільки премія "ГРА" є престижною серед театралів?
— Це найвища нагорода в Україні серед театралів, найвагоміша. Вона є всеукраїнська, заявок було понад 150. Вище — це їхати на міжнародні фестивалі і перемагати.
— Як глядачі сприйняли виставу "Зерносховище"?
— Вистава має великий попит, глядачі на неї їдуть з усієї України. Ми побували з нею вже в багатьох містах, але плануємо в березні відвідати Київ і показати цю кращу виставу в Україні на столичній сцені в театрі Івана Франка, плануємо її обов'язково повезти до Львова. Максим Голенко зараз очолює Львівський національний театр і, звичайно, йому приємно, щоб вистава-переможець в цій номінації була представлена на сцені у Львові.
