Довго думала, чи варто писати. Бо вистава в цілому дуже класна! Але... Ну інколи ж треба й про огріхи. По-перше, ніяк не розумію, навіщо аж такий гвалт у виконанні трьох бабів. Так, вони такі собі сварливі примітивні жіночки, але цей голосовий гротеск надмірний. Було неприємно, бо вирішення цих образів якраз у стилі уявлень про дурних хохлів. По-друге, не було Ігоря Ніколаєва. Ну от не було і все! В його устах такі тексти, а вони ну зовсім не прозвучали. Чи це режисерський погляд, чи Ігор "недограв", глядачу невідомо, але от так от... По-третє, половину слів Стаса Лозовського просто не було чути. Скоромовка без артикуляції - якось так це виглядало. Ще раз прошу без образ, але от так десь це я побачила.

дуже нудна вистава трішки мовби пошепки текст Марусі, потім танці, знову текст на возі, знову танці, А взагалі Марусі зовсім неиає, якісь лише режисерські вибрики Нудно і все

Такий аскетизм у декораціях показує справжню акторську майстерність і креативність. Тема вистави дуже близька і тому важко було стримувати сльози в деяких моментах, хоча розбавлялись вони щирим сміхом в інших. Як добре, що завершення світле. Браво

Я думаю,що нашим режисерам є чому повчитись у Павлюка С.М.

Добрий вечір.З якого віку на виставу можна дітям?

Мы Вас всех поздравляем с открытием! Желаем новых спектаклей,удачи на фестивалях,и шквал аплодисментов.

Знаю людей, яким ця вистава взагалі не сподобалась. Спочатку мене обурили такі висновки, а насправді все дуже банально -"недалекі люди". Це просто геніальна вистава, геніальна постановка, музика, слова і звичайно ж гра акторів. Браво.
Вистава, яка змушує думати, переживати, домислювати. Вистава, яка в собі переплітає любов, життя, зраду, відданість, гордість, героїзм, безвольність, людяність іще багато, багато емоцій та по чуттів. Це дуже інтелектуальна вистава, шкода людей які її не зрозуміли...

У "Марусі Чурай" немає елементів заборонених для перегляду дітьми, більше того, у виставі грають діти. Але варто врахувати, що показ триває 3 години. Тому, бажано запрошувати діток на перегляд хоча б з підліткового віку.

Вистава вразила! Гра акторів неперевершена, усі просто генії. Навіть не можу підібрати слів, щоб описати свій захват.Вкотре переконуюсь, що наш театр - найкращий. Дякую, я отримала величезне задоволення і масу емоцій від перегляду.

Все таки дивує чому ніде на сайті не вказано вартість квитків-чому така таємниця

В жодному разі ціни на відвідування театру не є секретом. Ви можете дізнатись скільки вартує квиток на конкретну виставу у касі театру за номером 63-34-47 щодня окрім понеділка з 13.00 до 19.00. Ціна залежить від дня показу (будень чи вихідний), сцени, на якій йде вистава (велика чи мала), а також від того, чи вистава прем'єрна.

Вважаю сайт відгуків глядачів потрібно закрити, щоб поганого не говорити. Але доки він є, то є спокуса щось сказати. Брудна солянка дешевих трюків. Лозовський С. показує віртуозне володіння англійською. Боярська Н. під кінець вистави раптом вивчила англійську і тією ж мовою заспівала хіт. Це навіть не "Вечірній квартал". Не трагедія? Скоріше поховальна процесія!Квитки на виставу ого-го! А сама Памела надто дешева.

Вистава - супер, особливо Бондарук С.

Були на виставі,сподобалось, дуже слабенька актриса Наталія Боярська,

Як завжди ,БРАВО!!! Дуже гарно зіграла вистава. Є мораль! Артисти дуже талановиті. Георгію Морозюку окреме браво! Обожнюю цього АРТИСТА.Проведений вечір в театрі, не зрівняти з танцями з зірками, біля екрану телевізора ви стільки позитивних емоцій не отримаєте . Раджу!

С премьерой вас всех.Браво!Браво!Браво!

Театр починається не з "вешалки", в цьому переконала нова довгоочікувана премєрна вистава нашого любимого театру. Танго при вході приємно збентежило глядача, який ще на дійшов до гардеробу. Що буде далі? З самого початку вистави стало зрозуміло, що на нас чекають певні сюрпризи. Чи то автор, а мені здається , що режисер-постановник зробив максимум того ,щоб інтрига тримала в полоні глядача до останньої хвилини діства. Глядач декідька раз був певною мірою приголомшений, що забував просто плескати в долоні.Гра заслужених і народних не викликала жодних сумнівів. Як на мене, Олег трішешки "перегравав", він у "Дикуну" був більш переконливим. Приємно вразило танго Олега і Налалії. Якщо танго у фойе було дегким фліртом,то танго у фіналі вистави (танго шаленого кохання)було вибухом емоцій. І до речі, були гарно використані хороші вокальні дані Наталії. Кажуть були якісь збої зі звуком, але глядач захоплений виставою їх мабуть і не помітив. БРАВО актори, БРАВО режисер, БРАВО весь колектив ТЕАТРУ!!! В результаті маємо гарну виставу для нових театральних фестивалів.
P.S. Пане режисере! а чому на поллон не винесли портрет ще однієї дійової особи - Тенеро? Він би отримав від глядачів ще одну порцію овацій.

Шановні " критики" я думаю не варто ставити оцінки акторам за однією п'єсою,тут всі питання до Джона Патріка , булаб це наприклад "Кайдашева сім'я" Ваша думка змінилась.А що стосується"Памели", я бачила гру , мені дуже сподобалось, ще раз Браво!

В мене немає питань ні до Джона Патріка ні до Нечуй-Левицького, хай собі спочивають. Але ті думки і почуття, які виникають у глядача одразу після вистави можуть бути цікавими для людей, які опікуються театральним життям нашого міста.Танці у фойє це не новина, але те , що у нашому театрі є місце для експерименту - радує. "Сватання на Гончарівці" на Лебединці було не менш цікавою, чим якась модернова п'єса.Не треба поділяти людей на тих хто любить "танці з зірками" і тих хто ходить на всі прем'єри. Ніхто не заборонить ходити до театру сантехніку, як і професору зависнути у нічному клубі.Критикувати "критиків" невдячна справа, не треба їх бити по руках. Відгуків мало бути в десять раз більше, бо завдання мистецтва ,крім всього іншого, заставляти людей не бути байдужими. "Памела" якраз про це.

Дуже сподобалась нова вистава, відкрила для себе талановитого актора Олега Ягелюка. Його гра настільки вражає реалістичністю, що хочеться взяти за комір і викинути геть зі сцени в деякі моменти. В виставі він надмірний неврастенік, моментами його агресія жахливо криклива і деспотична. Впродовж всієї вистави він все більше і більше відкривався публіці. Спасибі вам, шановний Олеже Я. за шалені емоції і енергетику. Ви класний артист.

Станіслав Лозовський після другої вистави з його участю бачиться наївним і милим добряком, Наталія Боярська - проникливою і щирою. Дякую вам за чудову гру і відвагу.

Пробачте, шановний режисер, але є одна неприємність - мені здається, неправильно швирятись хлібом по сцені (якщо то не бутафорія). Гра грою, але всьому є межа.