Добрий день, шановне товариство. Знаю, що знову напишете, що я щось не зрозуміла, що до мене щось туго доходить, але все-таки свій відгук я залишу.
Я приходжу в драмтеатр не одна, а з групою співробітників , нас зазвичай 10-15 чоловік. І тому мені часто доводиться вислуховувати "приємні враження" про наші вистави. І скажу вам, що нам набридло слухати матюки зі сцени. Нам їх вистачає в тяжкому реальному житті. Невже це все не можливо зробити делікатніше? Хтось з вас читав Остапа Вишню, як його бабуся сварилася? Почитайте і поучіться. Виставу вашу не рекомендую нікому, а порекомендую ляльковий театр і його "Колостворення", порекомендую "Лісову мавку", а також нашу філармонію, гроші однакові, а естетики життя набагато більше. Колись одна ваша актриса в своєму інтерв"ю сказала, що колись до театру готувались: приходили в красивих платтях і костюмах, з зачісками , з вишуканим прикрасами. Бо дійсно, театр це був театр. То з таким відношенням до глядача у вас скоро будуть ті, кого ви виховуєте своїми виставами плюватись прямо у фойє. Я висловила не тільки свою думку, а й тих з ким я була в цей день на вашій виставі. 3 ряд 14 місце.

Дякую,пані Галина. Прочитав вашу рецензію на виставу та вирішив, що потрібно її відвідати.

От саме завдяки коментарю Галини також відвідаю цю виставу. ????
Театр залишається театром, суспільство змінюється. Не думаю, що почувши матюк у виставі неодмінно захочу плюватись у фойє або в іншому приміщенні театру. Всім хто працював над виставою хочу вже сказати, що ви молодці і чудові люди. Дякую вам!

Галина, можливо Ви і праві...але матюки-це теж частина життя. А зараз ,вибачте, без мату ніяк неможливо реагувати на те, що ми бачимо. Це, як глядач, я пишу. Можливо варто все-таки такі вистави для "свого" глядача робити з поміткою 16+, андеграунд.Театр намагається бути сучасним, та глядач Не готовий до того.В мистецтві немає бути обмежань. Глядач не повинен диктувати режисеру, що йому ставити. Врешті-решт є вистави в церкавах, сектах...можливо не з такими професійними акторами, але дуже правильні. Мені висиава сподобалась. Один бачить тільки матюки, а другий глибоку філософіє крізь ті матюки. Коли в "Зерносховищі", кидаючи муляж ракети, Жанна Бичковська або Бульботко, забула ім'я, кидають ракету за словами:"Як ви нас заї...ли!", то, вибачте, це Крик Душі, і інакше ти не висловиш цей гнів і відчай. Мат-це частина вже нашого життя. Особливо зараз. Я не бачила ,нажаль, виставу...але я думаю після вашого коментаря я точно на неї схожу. Подруга в захваті повному була саме від цієї вистави.

Дякую ,Вам пані Галина.Повністю з Вами згідна .
і скажу Вам ,що навіть коментувати цю виставу ,я відмовляюсь .Виставу також не рекомендую нікому,

Чесно кажучи, після прочитаних відгуків , я думала що вистава так собі... Але з перших хвилин перегляду була приємно вражена!!! Дуже емоційна та цікава вистава! Дякую за такі емоції під час перегляду. Обов'язково прийду ще раз.

Купила білет, але не можу зрозуміти тривалість вистави