Войцек
Войцек
Г. Бюхнер
Метадрама
Тривалість: 2 год

Прем'єра - 15 липня 2018 року.

Режисер - Іван Данілін
Художники постановники -  народний артист України, лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка Володимир Петрів, Анна Пілюгіна
Музичне оформлення - Іван Данілін
Звукорежисери – Богдан Сівак, Андрій Вавренчук
Художник по світлу – Валерій Манчук, Дмитро Усик
Помічники режисера – Галина Шарко, Олександр Лоєвський

"Войцек" очима Олександра Майструка

«Войцек» (нім. Woyzeck) — відомий драматичний твір Георга Бюхнера — перша в європейській літературі «міщанська трагедія». Автор не встиг завершити п’єсу і тому вона існує як «реконструкція», що складена з чотирьох рукописів. Літературна критика не прийшла до єдиної думки про те, в якому порядку Бюхнер планував розташувати вцілівші фрагменти твору. В основу твору покладена реальна кримінальна історія, яка широко обговорювалась у пресі того часу. У центрі доля армійського цирульника, колишнього солдата Іоганна Крістіана Войцека. Він був публічно страчений у Лейпцигу в 1824 році. Драму «Войцек» ставлять і екранізують частіше від інших творів Георга Бюхнера. За даними Вікіпедії «Войцек» екранізувався 12 разів. На сцені п’єса з’являється регулярно і не лише в німецькомовних країнах Це свідчить про те, що в ній закладений досі невичерпний потенціал. За п’єсою Альбан Берг у 1921 році поставив однойменну оперу.

UA:RIVNE, Ольга Шевчук, Анастасія Бачук

Дійові особи та виконавці:


Войцек - артист драми Володимир Федінчук
Марія - артистка драми Жанна Бичковська
Тамбурмажор - заслужений артист України Станіслав Лозовський
Капітан - артист драми Олег Пшин
Доктор - артист драми Андрій Шевчук
Андрес - артист драми Олег Ягелюк
Комедіант - артист драми Юрій Ширко
Кет - артистка драми Ольга Кисіль,   артистка драми Наталія Тертичка
Дурень - артист драми Сергій Бондарук
Крістіан - артист драми Дмитро Ніколаєв

 

Коментарі

16.07.2018 00:57 Nastya Mezina пише:
Вітаю усіх-усіх з прем"єрою! Або так: #Войцек, з Днем Народження!:) Глядачі ділилися, що цю виставу треба дивитися не раз, і я цілком згідна. Зауважте - Треба. Дивитися. Ви мусите її побачити. (мусите мало підкреслене, але "не судьба").
Вистава складна. Ну як, ніби оті коробочки/рюкзачки з якими носилися герої - з одного боку, все просто, все зрозуміло, чотири кутки, а як почнуть з них щось складати, перевертати то нічого не просто, виявляється... Увечері пробувала переказати "те, що сподобалося", і зрозуміла, що людям, які не бачили виставу, просто не передаси всього. Мови не вистачить. Бо як передати ритмічність вистави, музику, моменти тишини чи без слів, коли мені навіть і не хотілося тих слів, бо вони звучали б дико, як передати страх, нерозуміння, хвилювання..
Перечитую написане, і все думаю, як би висловити те, що було всередині і вдаряло чи то в голову, чи то в душу. І як то спростити.
Вистава якась правильна. Це важко передати. Вона не може подобатись так, як подобається, наприклад, "Біла Ворона", чи "Сватання на Гончарівці" (хоча я й кажу, що "Войцек" мені сподобався). Не знаю, як вона народжувалась, як поставала у таємничому закуліссі, але вона на диво спокійна й плавна, ніби вже зіграна. Може то для мене так... У ній ніби немає зайвого - декорації, костюми, музика, актори, репліки. Все якраз у таких пропорціях, щоб глядач сидів заворожено і з острахом дивився на те, що на сцені і відчував, що, так, в душі щось волею-неволею зачіпається. Ота темна сторона, яка просить ніж..
Мене знову занесло. Дуже багато ще мусить бути сказано і передумано. Як сходимо на виставу (хто ще раз, хто вперше), то побалакаємо, добре?
Сонечки, ще раз вітаю з прем"єрою, і Дякую за виставу усім, хто був до неї причетний, хто її створив і показав нам!
#невиліковний_театрал
16.07.2018 14:52 Чернина Виктория пише:
Наши поздравления с премьерой,и с закрытием сезона.


Додати коментар

Ім'я:
Текст повідомлення:
Контрольне число:
CAPTCHA Image
інша картинка
Введіть набір цифр на малюнку