Рівненський глядач мав змогу на власні очі побачити весілля, похорони, вертеп і ще з десяток різноманітних автентичних колоритних гуцульських обрядів. А підсилили відчуття Карпат на сцені справжні народні гуцульські костюми, деяким з яких вже більше сотні років! Їх для вистави спеціально закупили у селі Яворів, де, згідно з повістю Коцюбинського, і відбувався сюжет «Тіней забутих предків».

- Ми спеціально їздили в Карпати і ходили в селі від хати до хати у пошуках автентичного одягу. Деякі люди дуже важко розлучалися зі своїми речами. Одні просто дуже цінують цей одяг як патріот, а інші готують собі цей одяг на смерть, - розповіла художник-поставник вистави Анна Пілюгіна. - Весільний одяг також не хотіли віддавати, бо це для них пам’ять, проте ми, на щастя, все ж віднайшли досить унікальні речі.

"Тіні забутих предків" - одна з найдорожчих і наймасовіших вистав у нашому театрі. На сцені було задіяно більше 60 людей різного віку і ледь не увесь творчий колектив театру. Та чи не найбільшою гордістю майбутньої вистави стали справжні гуцульські трембіти, грати на яких спеціально для вистави вчилися музиканти Володимир Стишак, Олександр Голик, Сергій Мартинюк та Олег Літвин.

- Увесь колектив намагається зрозуміти систему світогляду не просто гуцулів, а й майбутнє: що буде з нами, якщо ми через якийсь час втратимо легенду про кохання, якщо ми втратимо віру. Я вам скажу відверто, що актори рівненського театру професійні і по-людськи порядні. Оце для мене дуже великий критерій в роботі, - розповів режисер-постановник вистави Ігор Борис.

Для режисера Ігоря Бориса працювати з цим твором доводиться не вперше, адже 25 років тому він вже ставив цю п’єсу на сцені Івано-Франківського облмуздрамтеатру ім. І. Франка. Проте, ці вистави між собою суттєво відрізняються.

- Сьогодні театр у Рівному свторює виставу більш поетично-насичену ехом відгалуження часу, а у Івано-Франківську це була більш автентична вистава. У Рівному у мене було завдання зберегти це ехо наших предків - таємницю часу, - каже Ігор Борис.

Разом із досвідченими акторами на велику сцену вийшли і зовсім юні, зокрема Дарія Ковтонюк, Юлія Стрілецька та Юліан Петрів. Кажуть, на репетиціях їм поблажок не було, вони працювали нарівні з дорослими, а тому на прем’єрі приємно здивували усіх глядачів та викликали у них щирий сміх та навіть сльози.

Окрім насиченої та колоритної вистави «Тіні забутих предків» на усіх глядачів також чекала і тематична фотовиставка «Одвічна магія Карпат», яку зібрав і презентував у фойє театру рівненський фотохудожник Анатолій Мізерний.

На фотовиставці експонується близько 70 світлин, де автор розкриває рівнянам невідомі куточки українських гір, а також культуру та побут їх мешканців, зокрема гуцулів. Усі ці фото, за словами Анатолія Мізерного, він відзняв під час своїх мандрівок до Карпат у різні роки свого життя. Відтак, найстаріша світлина екпозиції зроблена аж 28 років тому. А найбільше на фотографіях виставки зображено пейзажі повеней. Ці фото Анатолій Мізерний відзняв у 2008 році, коли стихія панувала на Західній Україні, а особливо у Карпатах.

- Для мене Карпати - це відчуття свободи, це Хоткевич і Миколайчук, це перша «Червона рута», це знайомство з Михайлом Івасюком та мольфаром Іваном Нечаєм, це Білий і Чорний Черемоші, це буковинські і франківські Розтоки, це музей Івана Франка у Криворівні, це Снятин, Кобаки і Кути, - поділився своїми враженнями під час відкриття фотовиставки фотохудожник Олександр Мізерний.

Переглянути усі ці світлини, а також насолодитися неймовірно колоритною виставою «Тіні забутих предків» рівняни матимуть можливість у Рівненському муздрамтеатрі ще довго, зокрема вже наступної суботи, 30 березня, а також впродовж наступного місяця – 7, 10 та 18 квітня.

Чарівне. інфо
Марина НАЗАРЧУК
Фото - Тетяни ВАКУЛЮК