Загальнопольський Фестиваль Сучасної Драматургії "Представлена реальність" у м. Забже відбувається у 2015 році п'ятнадцятий раз і триває з  17 по 25 жовтня. Організаторами Фестивалю є місто Забже та Забжанський Новий Театр. Його метою є віднайти найцікавіші зразки сучасного театру та показати людину в широкому соціологічному контексті, звичаєвому, політичному, релігійному. Щороку до участі у фестивалі запрошуються найвидатніші польські театральні постановки, які учасники представляють на сцені Нового Театру, а також в постіндустріальних об'єктах, характерних для того регіону. Цьогоріч у рамках Фестивалю запланований показ 18 різножанрових вистав.

Запрошення приїхати у Забже восени, як гість Фестивалю, колектив Рівненського облмуздрамтеатру отримав ще у липні. Розпочалось усе з розмови двох театральних директорів: українця Володимира Петріва та поляка Єжи Макселона. Хоча, ні, раніше - з багаторічної домовленості місцевих рад дружити містами на культурному підґрунті.

Отож, від літа колектив нашого театру розпочав підготовку до закордонних гастролей: виготовляли візи, готували рекламну продукцію польською  мовою, вкотре відшліфували виставу для можливо прискіпливої закордонної публіки та зробили ще купу різноманітних організаційних речей, без яких поїздка була б неможлива. Для показу у Польщі назву вистави змінили на "W ostatnią godzinę" ("В останню годину"). Саме  під таким найменуванням твір В. Распутіна "Останній строк" відомий у польському перекладі.

Коли усі клопоти лишаются позаду, 15 жовтня  долаємо понад 700 км  і смугу польсько-українського кордону. Традиційно їдемо, щоб себе показати, Рівне запрезентувати, прославити Україну. Надвечір ми у Забже.

Зранку 16 жовтня почуваємось піднесено, адже нас запрошено на зустріч з керівником міста Забже з пані Малгожатою Манькою Шулік. Змістовна бесіда про мистецтво та життя, обмін думками щодо подальшої співпраці, слова вдячності за запрошення у Забже та гостинність за філіжанкою ранкової кави - так, немов мить минає зустріч у мерії.

Опісля - інтерв'ю для місцевого телеканалу.

 Telewizja Zabrze

 Після прийому у міського голови м. Забже вирушаємо у Театр Новий освоювати сцену.

Доречі, колись у приміщенні театру функціонувало казино, про що свідчить ліпнина на фасаді.

Щоб створити ефект камерності польські колеги облаштовують глядацькі місця одразу на сцені. Заради безпеки на авансцені монтують металеві перила, встановлюють станки, на них - крісла.

Незважаючи на шалену зайнятість усього колективу театру - завтра стартує Фестиваль -  відчуваємо себе надважливими гостями і разом з тим почуваємось комфортно, як вдома.

Кілька годин репетицій...

... і о 19.00 розпочинаємо виставу. Маємо аншлаг зміксований з польсько-україновомного глядача.

З пересторогою чи розуміють нас, долаємо епізод за епізодом. Після антракту глядачів у залі не меншає, публіка реагує сміхом чи схлипуванням залежно від трагічності чи комічності сцени. Видихаємо, коли тишу розтинають оплески та вигуки "браво". А потім  - розчулені подяки за кулісами та обговорення вистави з глядачами.

Взагалі у Новому Театрі красиво і затишно. Облаштовані зони відпочинку для глядачів.

Ранок наступного дня чекаємо з нетерпінням. На нас чекає спуск під землю на глибину 320 м. Забжани вирішили подарувати нам екскурсію місцевою штольнею  Гуіді. Колись тут видобували тонни вугілля на добу, тепер облаштували музей, влаштовують концерти та пригощають пивом у затишному пабі.

Нагорі одягаємо шахтарські каски і знайомимось з екскурсоводом. Нам пощастило, адже пан який провадитиме нас, 33 роки пропрацював гірником і, здається, знає все про цю галузь. 

Шахта, колись справжня промислова перлина регіону, приваблює туристів тим, що у ній все справжнє.  Названа вона на честь колишнього власника Гуідо Хенкель фон Доннесмарка Йому у другій половині 19 ст. належали чи не усі промислові підприємства регіону. Невеликими групами пускаємось ліфтом у штольню.

До того, як процес видобування вугілля став механізованим у шахті працювали коні. Часто вони народжувались і помирали під землею. 

Видобувати вугілля тут перестали у 1928 році, але через цю шахту гірники опускались у інші. Коли вугілля закінчувалось, тунель засипали і стіну фарбували набіло. У таких місцях накопичувався небезпечний метан.

В коридорах шахти ми побачили різноманітні пристосування для добування вугілля, варіанти укріплення тунелів та безліч механізмів, різних поколінь  від початків до сучасності (усі вони, доречі, в робочому стані).  Нам вдалось також проїхатись підвісною залізничкою, якою  у свій час робітники діставлись до глибин шахти. Опісля екскурсії маємо масу прекрасних вражень та цікавих фото на згадку.

Пообіді знову вирушаємо у театр переглянути дві вистави поляків. Одну,„"Płatki Stokrotek”, (режисер Данута Мазур) показали поза конкурсною програмою Фестивалю актриси місцевого театру,  інша  ж „Sońkа” Драматичного театру з м.Бялисток розпочала "Представлену реальність-2015". Після вистави залишаємось обговорити побачене, обмінятись враженнями та почути думки про нашу виставу.

На ранок вирушаємо в дорогу. Натхненні та збагачені веземо у Рівне нові задуми та прагнення повернутись у невеличке, але надзвичайно гостинне містечко на південному заході Польщі ще не раз з новими здобутками.

Натомість вже зовсім скоро на рівнян чекає візит колективу Забжанського Театру Нового у Рівне.

1 листопада на малій сцені Рівненського облмуздрамтеатру поляки покажуть  виставу "Ясьо або Polisz joke"  -  комедійну історію про американця польського походження, який соромився свого коріння та будь-якою ціною прагнув приховати свою польськість.

P.S. Колектив театру прагне висловити щиру подяку за творчу мандрівку у Забже Мерії міста та особисто керівнику міста пані Малгожаті Маньці-Шулік, за запрошення та теплий прийом колегам з Театру Нового у м. Забже на чолі з директором Єжи Макселоном, а також за підготовку документів для виїзду колективу Рівненського облмуздрамтеатру у Польщу Відділу міжнародних зв'язків Рівненської міської ради.