Аби її втілити, у Рівне з Києва запросили режисера Максима Голенка, а також балетмейстера Максима Булгакова. За більш ніж 20 років історії рок-опери це її третя постановка. Тим часом рівненська версія «Білої ворони» особлива тим, що її вперше виконують у супроводі оркестру.  Раніше дійство відбувалося під фонограму. Інструментовку  для оркестру здійснив головний диригент Рівненського облмуздрамтеатру Зіновій Крет. У постановці задіяний увесь творчий колектив драмтеатру. На прем’єру рок-опери у Рівне приїхав один із її авторів, легендарний композитор зі світовим ім’ям Геннадій Татарченко.

У центрі сюжету «Білої ворони» - історія Жанни д’Арк – Орлеанської діви, француженки, яка очолила свій поневолений народ під час війни. Рок-опера розпочинається із заручин юної Жанни, дівчини, яка з дитинства чує голоси святих. Вона кохає і мріє про сімейне життя. Але здійснитися цьому не судилося. Жанна бере в руки меч, бо йде Столітня війна, а за пророцтвом, Францію може врятувати непорочна діва. За нею піднімається народ, Жанна воює, перемагає, а потім від неї відвертаються і цькують. Вона ще може відректися від свого імені і жити. Але залишається собою і вибирає смерть.

- Цей твір – про зраду. В коханні, в державі. Символ білої ворони – про нас самих і життя в усіх його іпостасях.  Не було окремої ліричної і патріотичної ліній, вони цілісно поєднані драматургією, - пояснює Геннадій Татарченко. – А філософія в тому, що історія повторюється, і ми не можемо зробити правильний вибір.

Також композитор розповів, як створювалася опера. Це було в часи розпаду Союзу.  За його словами, політична ситуація мало чим відрізнялася від того, що відбувається зараз. Тим часом Геннадій Татарченко висловив сподівання, що рівненська «Біла ворона» матиме успіх.

- Взагалі мої пісні та спектаклі, які стосувалися символів чи то тварин, чи птахів, всі були щасливі, - каже композитор.

Першопрем’єра рок-опери «Білої ворони» відбулася у Львові в 1991 році - напередодні здобуття Україною незалежності. Натомість рівненська версія має нові відтінки звучання – вони пов’язані з Майданом.  Але, за задумом режисера, ці символи лаконічні.

- Я намагався поводитися з темою Майдану максимально коректно, -розповідає Максим Голенко. – З цим потрібно бути дуже обережним, щоб не набити оскомину глядачеві. Хоча, звичайно, тогочасні події середньовічній Франції асоціюються з тим, що відбувалося у нас в Україні на Майдані.

Разом із тим режисер переконує, що в Рівному йому працювалося легко. А на пропозицію директора облмуздрамтеатру Володимира Петріва поставити «Білу ворону» він відгукнувся з ентузіазмом, адже мріяв про це 15 років, а вінілова платівка з записом цієї рок-опери заслухана ще з дитинства.

Тим часом поряд із рівненським театром за постановку «Білої ворони» брався ще один. У Росії. Ця рок-опера російською мовою зараз іде у театрі Джигарханяна, розповів Геннадій Татарченко. На її прем’єру їздив Юрій Рибчинський. Повернувшись звідти, захворів, тому поки що не потрапив на виставу в Рівне. 

- Він сказав, що це буде дуже цікаво. Думаю, рок-опера матиме політичний підтекст, - припускає Татарченко.

У свою чергу,  директор Рівненського облмуздрамтеатру Володимир Петрів каже, що постановки різнитимуться бюджетом. Адже театр Джигарханяна витратив на це 3 мільйони доларів. Зате у рівненському варіанті рок-опери є оркестр.

vse.rv.ua