«Театр правди»: як у Хмельницькому приймали рівненську документальну виставу

Минулої суботи, 30 травня, наш театр став частиною особливої події — Першого фестивалю ветеранських театрів «Veteran Art Festival». Ми показували документальну виставу «Я не покинув Україну» хмельницькому глядачеві.

«Я не покинув Україну» — це не художня вигадка і не класична драма. В основі дійства — реальні історії ветеранів російсько-української війни: Андрія Усача, Дмитра Полов’яна та Вікторії (Віти) Шинкаренко. Вони вийшли на сцену Хмельницького, щоб особисто переповісти свій життєвий шлях — від спогадів про дитинство до найважчих випробувань на фронті, втрат і надії. Пліч-о-пліч із ветеранами на сцені проживала цю історію акторка Єва Карпюк.

Проєкт із самого початку створювали поза звичними театральними канонами. Його режисерка-постановниця — відома естонська діячка Мерле Карусоо, яка багато років працює в жанрі документального театру. Свого часу виставу створювали спеціально для міжнародного фестивалю документального театру «Vabadus» («Свобода») в естонському місті Нарва. Нині вона віднаходить нові сенси на українських майданчиках.

Глядачі в Хмельницькому відчули те, що важко зіграти, — абсолютну щирість. Коли на сцені зникає акторська гра, залишається чиста сила слова людей, які свідомо обрали захист своєї країни. Це був день гострих емоцій і відвертих розмов, де театр став простором для правди.

Дякуємо організаторам фестивалю за теплий прийом, а Хмельницькому — за чуйність і вміння слухати складні, але такі важливі сьогодні історії.