Адже у Рівненському музично-драматичному театрі запровадили цікаву послугу — аудіоописовий коментар для людей з порушеннями зору. Розбираємося, що це таке, разом. 3D-друк, відео і книжки Петро Поліщук має порушення зору з народження. Але це не завадило йому стати активістом та створювати проєкти для того, аби незрячі та слабозорі відчували себе важливою частиною суспільства. А саме суспільство приймало їх і йшло на зустріч. Петро Поліщук займає активну позицію ще з початку 2000-х років. А у 2007 році створив Рівненський обласний осередок «Генерації успішної дії». У його межах роблять простір доступнішим для людей з порушеннями зору. Робили багато культурних проєктів, наприклад в музеях. У ВГО хочуть, щоб незрячі могли бути активними учасниками подій. Друкують книжки — шрифтом Брайля і звичайним. Також знімають відео до книжок. «Кожен рік щось помаленьку робимо. Чому почали? Бо діти з нашої ГО пішли до школи. Тож ми почали тоді робити і адаптовувати матеріали, бо дітям не було на чому вчитися. От зараз у нас в області 5 незрячих дітей на інклюзивній формі навчання», — ділиться Петро. За грантові кошти купили 3D-принтери і виготовляють адаптовані матеріали для дітей на інклюзивній формі навчання. Адже Петро переконаний, що діти з порушеннями зору і без, можуть вчитися разом, допомагати одне одному, а не відштовхувати. «Я сам вчився, наприклад, в спеціальній школі для слабозорих. Думаю, що у звичайній мені було б складно. Але зараз є комп’ютери і смартфони, що в рази полегшують навчання. Форму навчання вибирають батьки. Головне, аби дитина справді вчилася, а не просто переходила з класу в клас», — переконаний Петро. «Вечеря з диваком» і тифлокоментарем Рівне стало одним з трьох міст, де цьогоріч запровадили проєкт аудіоопису для театральних вистав за підтримки Українського культурного фонду. Аудіоопис або ж тифлокоментар — це додатковий опис подій, декорацій, костюмів, рухів акторів під час гри. Для його втілення потрібен коментатор з передавачем та спеціальні пристрої для кожного незрячого у залі — навушник на одне вухо і невеличкий приймач. Коментатор під час вистави сидить у рубці, звідки добре видно сцену і коментує для глядачів. Загалом у межах проєкту у кожному з театрів проведуть по 2 вистави, текст для них допомагає створювати аудіоописовий коментатор та керівник проєкту Любомир Покотило. Також для працівників проводять спеціальні тренінги, щоб вони могли продовжити практику таких вистав надалі. У Рівненському музично-драматичному театрі в рамках проєкту «Запровадження послуги аудіоопису в обласних театрах Вінниці, Рівного та Хмельницького» ставили «Вечерю з диваком». Це комедійна вистава на дві дії. Петро Поліщук відвідав її й поділився враженням: «Все було добре, аудіоопис суперовий! Завдяки цьому було зрозуміло, що відбувається на сцені, які декорації, хто в чому вдягнений, дії акторів. Глядачі без порушень зору казали, що у акторів була дуже цікава міміка, але розумію, що аудіоопис не може вмістити всього». Петро відвідував театральні вистави і без тифлокоментаря. Каже, різниця величезна: «Я не тотально незрячий, бачу буквально на два відсотки. І якщо сяду на другий ряд, то можу помітити, що актор вийшов на сцену. Але ж цього взагалі недостатньо, я навіть не можу зрозуміти, чи герой за столом сидить, чи на ліжку. А з аудіоописом значно ширше можна сприйняти виставу». Колеги Петра з «Генерації успішної дії» також ходили на виставу. Ходили не всі, але оскільки у Рівному у вересні показуватимуть ще одну виставу, то глядачі уже в очікуванні, каже чоловік. «Мартина Борулю» можна буде переглянути 27 вересня і 12 жовтня, а ще раз «Вечерю з диваком» — 1 жовтня. «Сподіваюся, спільні походи на вистави з аудіоописом стануть традицією. І театр продовжить втілювати цю практику», — ділиться активіст. Адже культурне життя має бути доступним для всіх охочих, переконаний Петро: «Багато людей хоче доторкнутися до мистецтва. Хто як його відчуває. Ті, що не бачать, не чують, чи, наприклад, користуються кріслом колісним. Адже людина з інвалідністю має труднощі і з тим, аби фізично потрапити до простору. Треба людину заносити, адже дуже багато сходів у нашому театрі. Але ж кожен має право подивитися виставу. Якраз театри для того й створені, щоб можна було прийти, насолодитися мистецтвом і культурно відпочити». На виставах з аудіоописом Петро був і раніше. Але у цьогорічного проєкту є свої особливості. У його рамках проводяться також екскурсії на сцену та за лаштунки, щоб незрячі глядачі могли краще ознайомитися з роботою театру, торкнутися до декорацій, пройтись по сцені. На першій виставі у Рівному такої екскурсії не було, але очікується на другій. Такої практики Петро не зустрічав і раніше — ні у Львові, ні в Києві чи Харкові, де відвідував вистави з тифлокоментарем. Тож ознайомлювальна екскурсія може стати цікавим доповненням до вистав з аудіоописом і якісно виокремлювати театри, де буде запроваджена. Автор Олеся Богдан Повна версія статті за посиланням https://tomat.rv.ua/hromadskyj-diiach-petro-polishchuk-z-audioopysom-mozhna-znachno-shyrshe-spryjniaty-vystavu/?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR3kAFTIIT6vkdGMLGJo2kLo3YUP8Q1j3kyCa_hH-GyC2T8-6gS_yK58EWA_aem_inV-72iHsWpiTLKJVe1TYg