Днями у Рівненському облмуздрамтеатрі відбулася прем’єра вистави “Одкровення від Івана”, за п’єсою Анатолія Крима. У вщерть заповненій глядачами залі лунав то голосний сміх та оплески, то чувся тихий плач. Актори й глядачі разом навіть співали. Зал реагував на кожен монолог та репліку героїв, і всотував настрій зі сцени. Після закінчення вистави акторів щедро вітали квітами.

І молодь, і глядачі старшого віку з нетерпінням чекали початку. Інтригою був засланий білою скатертиною довжелезний стіл, розміщений перед сценою. Нарешті куліси відкрили, перед глядачем — кімната сільської хати з ліжком, столом і кількома стільцями, а ще портретом Кобзаря й образом архангела Михаїла. До хати заходить немолодий, але жвавий чоловік, у виставі — це Петро Григорович, ветеринар. Будить господаря, головного героя — Івана. Із монологу Івана, його молитви до архангела, глядач розуміє, що чоловік вирішив стати фермером. Усі гроші, які заробляє його дружина в Італії, він уклав у землю, хоча мав добудувати хату. А сьогоднішній день для нього дуже важливий — незабаром приїде банкір, який вирішить: дати кредит Івану чи ні. Аби прихилити банкіра на свою сторону, помічники Івана, ветеринар та сільський голова, позичають, за плату, в односельчан худобу на три години, бухгалтер складає липовий баланс, дівчина Іванового сина Анжелка стає секретаркою. У Вищої сили головний герой просить допомоги та відвернути усіх митарів від його господарства, адже щодня до нього навідуються з різних інспекцій, їм він мусить платити. Через часті розмови з архангелом та бажання працювати на землі у селі Івана вважають диваком, усім цікаво, про що він спілкується з Вищою силою? Герої п’єси розмовляють різко, не бракує їм і сарказму, і злої іронії. У кожному автор розкриває риси, притаманні українцям: заздрість, лукавість, постійне намагання комусь насолити, бажання нажитися та отримати вигоду з будь-чого. Висміють у п’єсі й сучасну владу, тема її бездіяльності звучить в анекдотах. На кожен дотеп зі сцени у залі лунає сміх та гучні оплески. Немала частина вистави проходить за столом з напоями та закусками, актори виголошують тости за успіх майбутньої справи. Усе по-справжньому: мінеральна вода бризкає з пляшки, коли її відкривають, ковбаса, солені огірки, бутерброди… Актори показали справжнє життя, жорстокі реалії. Якщо у першій дії глядачі сміялися, аплодували чи не після кожного діалогу, то після антракту дехто навіть плакав. Особливий момент у виставі — гімн, який співає Іван разом із двома своїми помічниками у порожній хаті. Під час цього увесь зал піднявся, і кожен тихенько чи про себе співав разом з акторами. Закінчується вистава монологом маленького білявого хлопчика, Юліана Петріва (сина Володимира Петріва — авт.) Він виходить на сцену з величезною книгою у шкіряній обкладинці, розгортає й читає, немов Біблію: “І створив Бог землю…” Після закінчення вистави акторів вітали аплодисментами та квітами. Усі, хто прийшов на прем’єру, ще довго не розходилися, під враженням обговорювали побачене. — Сьогодні показали справжнє життя. Щоб від усіх цих інспекцій відкупитися, стільки треба! — упівголоса молодий чоловік ділився із сусідом. — Хороша вистава, реальна, про людей, — звернувся до мене чоловік, що сидів поруч у залі. — Але наша виконавча служба не таку форму носить. Театрали у дійових особах впізнають давно знайомих акторів: головний герой — Іван — Георгій Морозюк, Колька, його син — В’ячеслав Давидюк, Станіслав Лозовський, Василина, бухгалтер — Ніна Ніколаєва, Галина Цьомик, Петро Григорович, ветеринар — Анатолій Гаврюшенко, Анатолій Лозовський, Грішка, сільський голова — Володимир Дьяков, Макухович, районне начальство — Віктор Янчук, Волдирюк, банкір — Сергій Бондарук, Андрій Шевчук, Анжела — Катерина Лапіна, Алла Луценко, Стефко, сільський музика — Стефан Строчан, Христина — Валентина Антонішина, Надія Євтушенко, Ганька Гарькава, судовиконавець — Ольга Лозовська, Емілія Морозюк, Глобке, інвестор — Володимир Сніжний, Сільвіо, інвестор — Андрій Куделя, Ігор Ніколаєв.

За матеріалами "Рівненської газети"